ЯБЛУЧКОВИЙ ЗЛОДІЙ
Яблука доспіли, яблука червоні
Пилом припадають у чужім саду.
Назбираю в відра, в пазуху й долоні,
І тихенько нічкою все це украду.
Вже гружу в багажник, подумки рахую,
Як тремтять купюри. Відчуваю – враз!
Зла хазяйка саду, як дала по х…. морді –
Бач, збудив шановну, як дерева тряс.
Гей, поля жовтіють і сіріє роба,
Крізь тюремні ґрати хмари миготять.
Зеків пригощаю яблуками знову,
Та ЗЕКа, чомусь, яблук не хотять.
(За мотивами поезії М. Рильського «Яблука доспіли, яблука червоні»)