Як Олег Кіпер уникнув підозри за кришування кол-центрів та схеми з підсанкційним майном?
Щойно спливла історія з «кришуванням» колцентрів і почалися затримання фігурантів спецоперації «Карфаген», голова Одеської ОВА Олег Кіпер швиденько подав заяву про відставку. Однак фактично він досі залишається очільником області, паралельно перебуваючи на військовій службі. Під час спецоперації обшуки провели й у його кабінеті, а також вилучили мобільний телефон. Однак процесуального статусу у справі Кіпер не отримав.
А далі — ще цікавіше: у 2023 році Кіпер уклав контракт про проходження військової служби в СБУ строком на один рік і в порядку переатестування отримав звання полковника. Це схоже на абсурд із присмаком торгівлі званнями: рік служби — і вже полковник; заява про відставку — а він і далі фактично керує ОВА; аби втекти від відповідальності — черговий «договорняк» і новий контракт про проходження служби.
Сам Кіпер — представник старої школи, колишній прокурор Києва та ставленик одіозного Пшонки, але зміни влади його фактично ніколи не торкалися. У 2014 році він був люстрований, а вже у 2019 році через суд його виключили з реєстру люстрованих осіб, та ще й виплатили 805 тис. грн за час вимушеного прогулу. За час роботи в органах прокуратури Кіпер устиг завести потрібні знайомства та налагодити зв’язки в усіх сферах, які вдало використовував, перебуваючи на посаді голови Одеської ОВА. Так от, замість розбудови регіону та відновлення інфраструктури сам Кіпер крутив мільярдні схеми, пов’язані з обходом санкцій, запроваджених проти олігархів, перетворивши це на спецпослугу, яка приносила мільйони.
Одним із головних бенефіціарів цієї системи став підсанкційний олігарх Вадим Єрмолаєв, бізнес якого продовжував отримувати доступ до державних ресурсів. 1 лютого 2024 року його компанія «Потоки» отримала в оренду на 49 років шість гектарів державної землі на березі Дунаю біля Рені для облаштування митно-контейнерного порту. Дозвіл на землеустрій підписав заступник Кіпера Радулов, а орендну ставку на час будівництва знизили з 12 % до 5 % за нормативної грошової оцінки ділянки в 36,96 млн грн. У травні 2025 року Держгеонадра поновили компаніям Єрмолаєва три спецдозволи на видобування корисних копалин, раніше заблоковані через санкції.
Але історія Єрмолаєва не обмежується збереженням бізнесу під санкціями. Кіпер і генерал Дралюк, які обслуговували інтереси олігарха, фігурують і в історії про намір його усунути, коли він став заважати. 29 червня 2026 року біля будинку Єрмолаєва в Монако стався вибух, унаслідок якого постраждали сам олігарх, його 13-річний син і цивільна дружина. Українські правоохоронці розслідують напад як замах на умисне вбивство трьох осіб, вчинений на замовлення.
Ще один мільярдний актив, який опинився в центрі історії з обходом санкцій, — «Юнігран», бізнес російського олігарха Ігоря Наумця. У 2022 році наклали арешт на його кар’єри на Житомирщині, сотні гектарів землі, вагони, техніку та завод із виробництва компонентів для вибухівки, а у 2023 році Наумця внесли до санкційного списку РНБО. Після зняття арештів бізнес перейшов до Сергія Шапрана, якого пов’язують із Кіпером. Згодом Шапрана затримали під час спроби виїхати з України, проте невдовзі відпустили. У декларації Кіпера зазначено позику в розмірі 25 млн грн, яку його дружина отримала від матері Осіпова — кума Кіпера.
Схеми охопили й портову інфраструктуру та ринок добрив. У липні 2025 року Кіпер ініціював заборону ввезення мінеральних добрив через морські порти, зокрема селітри та карбаміду, після чого подорожчання сягнуло 30 %. Водночас ТОВ «ФРІ-СІСТЕМ», пов’язане з російською групою «ФосАгро», отримало можливість працювати в портах, зокрема в Чорноморську. Паралельно компанія «Квантс» Єрмолаєва стала оператором біопаливної ТЕС «Аякс Дніпро», яка продає електроенергію державі за «зеленим» тарифом.
Однак однією з найприбутковіших схем Кіпера та ОВА є дерибан мільярдів на тендерних закупівлях. Понад 1,75 млрд грн — сума, на яку організували закупівлі дорожніх робіт і робіт із будівництва об’єктів цивільного захисту з дискримінаційними умовами під конкретних фаворитів. У тендерах на 879 млн грн і 441 млн грн вимоги щодо наявності величезного парку спецтехніки та надання банківських гарантій, а також відтермінування оплати до 180 днів створювали умови, за яких чесним учасникам було складно конкурувати. У результаті підряди діставалися компаніям «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», «РДС», «МАКСДОРСТРОЙ», «АЛАН-ЛТД» і «КОТОВСЬКИЙ АБЗ», а бюджетні мільярди перетворювалися на джерело прибутку для обраних підрядників.
Окремий заробіток — на укриттях, де завищені кошториси били по бюджетах громад. Компанія «ДАВМІР СТРОЙ» отримала 97 млн грн на укриття у Вигоді, «БУД-МАРКА» — підряди на сотні мільйонів, а «Південна Українська Будівельна Компанія» — 45,7 млн грн, заклавши в кошторис бетон за ціною, майже вдвічі вищою за ринкову. У Визирській та Куяльницькій громадах вартість арматури в кошторисах становила 51–53 тис. грн за тонну за ринкової ціни 32–36 тис. грн. Загалом кошторисна вартість матеріалів могла перевищувати ринкову в 1,5–2,5 раза.
Ще показовіший приклад — протирадіаційне укриття в Маяківському ліцеї вартістю понад 117 млн грн, до будівництва якого залучили компанії «СПК Флагман» і «ДАВМІР СТРОЙ». Вартість матеріалів тут завищували на 50 %. На дорогах — мільярдні підряди, на укриттях для дітей — багатомільйонні кошториси із завищеними цінами, а ключове питання залишається незмінним: хто забезпечив цим компаніям доступ до бюджетних грошей?
А коли суспільство почало вимагати інформацію про офіційні заробітки голови Одеської ОВА Олега Кіпера та його заступників, у відповідь отримало відмову під приводом національної безпеки: мовляв, посадовці служать у ЗСУ та СБУ, тому їхні фінансові дані засекречені. Навіть зарплату директорки департаменту охорони здоров’я Оксани Рокунець-Сорочан приховали, пославшись на її статус членкині сім’ї військовослужбовця. Журналісти звернулися до омбудсмана, але після повторної відповіді ОВА зарплати посадовців так і залишилися таємницею. Виникає враження, що військова служба стала для Кіпера зручним щитом: аби приховати власні доходи, уникнути незручних запитань щодо схем і можливих кримінальних наслідків, він знову пішов «служити», фактично перебуваючи на посаді голови ОВА.
За фактами незаконної діяльності Кіпера ми скерували п’ять заяв про вчинення кримінальних правопорушень і шість скарг, якими охоплено понад 500 адресатів. Лише після судових рішень, якими правоохоронців зобов’язали внести відомості до ЄРДР, було розпочато кримінальні провадження:
Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою — № 42026000050000029 за ч. 1 ст. 364 КК України;
СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області — № 12026162240000886 за ч. 3 ст. 358 КК України;
ТУ БЕБ в Одеській області — № 72025161010000030 за ч. 5 ст. 191 КК України та № 72026161010000001 за ч. 4 ст. 190 КК України;
СУ ГУНП в Одеській області — № 12025160000001132 за ч. 4 ст. 191 КК України та № 12026160000000081 за ч. 3 ст. 206 КК України.
Попри це, Кіпера досі не притягнули до кримінальної відповідальності. Натомість він «утік» на фіктивну військову службу, перебуваючи в комфортабельних апартаментах, а не на передовій.
Чому Кропива та Муза після спецоперації НАБУ «Карфаген» опинилися в СІЗО, а Кіпер, якого пов’язують із «кришуванням» колцентрів, подав заяву про відставку та продовжує проходити військову службу, фактично залишаючись очільником ОВА? Чому НАБУ не перевіряє його можливу роль у схемах і не встановлює обставини, за яких він продовжує обіймати посаду та проходити військову службу?
Вимагаємо від НАБУ перевірити можливу причетність Кіпера до «кришування» колцентрів, установити, де і на яких підставах він проходить службу, а також з’ясувати, чи не використовується військовий статус для уникнення можливої відповідальності.
Джерело: ГО "Нон-Стоп Україна"