Created with Sketch.

Як Луценко привів Деркача в політику: ціна «особистих гарантій»

вчора, 20:45

Про «юного барабанщика» і його «друга по революції, соратника по боротьбі» Андрія Деркача — тільки правду і нічого, крім правди

Не міг і уявити, що моє нагадування про те, скільки смертоносної зброї і кому роздарував «юний барабанщик» на посаді міністра МВС, викличе такий інтерес читачів. Ба більше — навіть сам він вшанував мене увагою: і не просто задіяв ботоферми численних любителів дармового шоколаду, а вперше за майже 20 років звернувся особисто, покартав, що я — професійний військовий — «не пішов захищати Україну», а ще запропонував «почистити совість від співпраці з ригами».

Відносно першого зауваження я популярно розтовкмачив двічі ексміністру МВС і один раз (прости, Господи) генпрокурору, що 76-річних дідів у нас до армії не беруть, тож і мені відмовили. А щодо «ригів» — схоже, варто ще раз нагадати про декого з його «друзів по революції, соратників по боротьбі». Натомість у мене таких «друзів-соратників» не було і бути не могло.

А згадати доречно ще й тому, що досі триває розслідування масштабної корупційної афери в енергетиці, де, за версією слідства, незаконні кошти відмивали через офіс, пов’язаний з Андрієм Деркачем — експрезидентом НАЕК «Енергоатом», колишнім гендиректором державного концерну «Укратомпром», зрадником України, сенатором, героєм ерефії (це ж скільки шкоди Деркач заподіяв Україні, щоб путін так йому віддячив!).

Навряд чи є потреба розповідати, що Андрій Деркач був депутатом Верховної Ради ІІІ–ІХ скликань, членом Партії регіонів; що, за даними СБУ, він керував в Україні російською агентурною мережею, яка мала допомагати ворогу в захопленні України; що у січні 2023 року президент Володимир Зеленський позбавив А. Деркача українського громадянства, а Верховна Рада — мандата; що він внесений до санкційного списку США як «російський агент»…

Натомість мало хто пам’ятає, як у 2006 році Андрій Деркач був обраний народним депутатом за списком Соцпартії України. І сталося це завдяки Юрію Луценку, про що я написав у своїй книзі спогадів «Один із покоління на зламі епох».

Саме Юрій Луценко — на той час надзвичайно авторитетна особа в СПУ — наполіг на включенні Андрія Деркача до виборчого списку Соцпартії.

Але місце у списку пропонувалося також Миколі Мельниченку — колишньому охоронцю Л. Кучми, завдяки якому було розкрито вбивство журналіста Георгія Гонгадзе (власне, саме завдяки плівкам Мельниченка Юрій Луценко і став відомим широкій публіці).

І от під час затвердження виборчого списку на з’їзді СПУ 17 грудня 2005 року до трибуни вийшов Микола Мельниченко і на весь високоповажний загал заявив про відмову балотуватися у списку СПУ на знак протесту проти включення до нього Андрія Деркача, сина ексголови СБУ часів Кучми — Леоніда Деркача.

У залі Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) запала гнітюча тиша, і тисячі людей звели свої погляди на Олександра Мороза: що відбувається? Та рішучим кроком до мікрофона дістався Юрій Луценко.

— Якщо ми не сталіністи, то не маємо тицяти його тією системою, з якої він вийшов… Я особисто даю свою партійну рекомендацію і гарантію за нього. Андрій Деркач був другом по революції, соратником по боротьбі. Він достойний представник у списку Соцпартії. Крім того, це моя особиста гарантія, — витійствував Луценко, підігрітий вдячними оплесками аудиторії, а може, й чимось міцнішим.

І таки добився свого: Андрій Деркач був включений до списку СПУ під почесним № 9 і став народним депутатом. Натомість не минуло й півтора року, як протеже Луценка припинив членство в СПУ, а на виборах 2007 року пішов балотуватися за списком Партії регіонів. От вам і «гарантії» велеречивого пустобреха, який досі натхненно пудрить мізки легковірній публіці про свій патріотизм та любов до України.

«Юрій Луценко — це артист, постійно охоплений великим бажанням привертати увагу до своєї персони. Він вправно маніпулює свідомістю людей: розпізнаючи настрої, вміло грає на їхніх емоціях. Казкар і гуморист, нездатний до конструктивної роботи. Його самоціль — влада, а головною зброєю в боротьбі за неї він обрав різке і колюче слово», — так атестував Луценка дипломований психолог-практик, який добре його знає.

P.S. Особисто для Луценка: Юрію, якщо хочеш продовження — далі буде.

На фото:

  1. Юрій Луценко і Андрій Деркач у залі з’їзду СПУ 17 грудня 2005 року.
  2. Луценко на трибуні з’їзду захищає свого «друга по революції, соратника по боротьбі».

Джерело 

Читайте також
Суд звільнив Шуфрича з-під варти і відправив під домашній арешт
Політика
Історія генерала-інкасатора Кузнецова
Позиція
Бізнес на два фронти
Політика
15 років тюрми отримав агент рф, який планував пустити під укіс вантажний потяг «Укрзалізниці»
Кримінал
Працівниця Міністерства культури чекала «прильотів» по Києву та писала путіну
Кримінал
Інженери з Києва допомагали росіянам відновлювати зруйновані НПЗ
Кримінал