Повне єство двоногої істоти цапського роду складається тільки з гімна
(Текст подано мовою оригіналу без виправлень і скорочень).
Ще чеченці під час своєї війни дивувалися: виб'ють звідки-небудь цапню - і обов'язково виявляють, що цапські позиції всі в гімні, всі обісрані.
Я легенько копнув: у 1917 році рєволюціонниє солдати і матроси понасирали повні коштовні вази Зімнєво дворца. Під час Другої світової московські гамадрили з кайфом срали в піаніни та супниці німецьких бюрґерів.
Їден вуйко з Виноградова розказував мені, що в його батьків у 1945 стояли на постої цапські медсестри, а в сусідньому з ними приміщенні містилася якась велика посудина чи чан для виготовлення вина. І ті чотири медсестри повнісінький той чан насрали.
У нашій війні люде пишуть, що в ірпінських та інших будинках, де селилися чморки, вони срали прямо в кімнатах, поряд зі своїми кублами, в яких спали.
Є відео, де чморки жили в підвалі школи, а буквально поруч, за крок од їхніх кубел, лежать копиці їхнього гімна.
Отакі замальовки. І спроба антропософських висновків з них: Якщо повне єство людини складається з трьох частин: тіла, душі та духу, то повне єство двоногої істоти цапського роду складається тільки з гімна.
Своєю чергою, "Останній Бастіон" хоче нагадати читачам, що всю суть росіянців на своїх картинах показав художник Іван Владіміров.
На його картинах, що відносяться до 1918-1923 рр., революція постає не в пафосно-героїчному, а в знижено-побутовому, найчастіше відверто гротескному вигляді - п'яні червоноармійці, солдати-вандали в Зимовому палаці, селяни, що розтягують панське добро, хамовиті люмпени, добре відомі за мемуарною літературою.