Крім того, спостерігається значне падіння зацікавленості в інформації про фінансові послуги загалом: якщо у 2015 році 25% респондентів, що мешкають у містах з населенням від 50 000, відповіли, що така інформація для них дуже цікава, то у 2017 році інтерес до неї висловили лише 9%.
Також збільшилася частка людей, які не тримають кошти в банках, – з 33% у 2015 році до 48% у 2017 році.
Та й серед тих, хто довіряє банкам свої кошти, значно зменшилася питома вага вкладників зі строковими депозитами – з 26% у 2015 році до 12% у 2017-му.
Загалом спостерігається тенденція до зменшення користування всіма депозитними продуктами, окрім зарплатних карток.
Також зазначається, що відбувається зміна критеріїв, які вкладники застосовують при виборі банків. У 2015 році наявність гарантії цікавила 49% населення, а на розмір ставки звертали увагу лише 29% вкладників. Натомість 2017 року важливість цих факторів при виборі банку практично зрівнялася (56% звертають увагу на гарантії та 53% – на дохідність депозиту).
Як зазначила заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка, довіра до банківських установ в Україні перебуває на надзвичайно низькому рівні: «Довіра до фінансових установ приблизно перебуває на рівні 20%, але відсоток тих, хто повністю довіряє фінансовим установам або регуляторам фінансового сектору, становить 3%». При цьому Вітка зазначила, що аналогічний показник у Чехії становить 80%. І на цю цифру впливає, перш за все, рівень захисту прав споживачів фінансових послуг.