Спершу з’ясовуємо, на що пішли грантові гроші. Потім встановлюємо, хто їх виділив і на що їх мали витратити.
У коментарях на сторінках Громадської ініціативи «Стоп-паразит» читачі запитують, як долучитися до наших розслідувань і з чого почати, щоб дослідити обставини розкрадання міжнародної допомоги професійними «громадськими активістами».
Користувач соцмережі під іменем «Steve R.» описав свій досвід.
Я намагався дослідити одну з установ, що були у Вас в списку. Застряг наглухо за пару годин. Деякі дані неможливо отримати, бо це «особисті дані», а подальший рух сповільнився до нуля, бо, як правильно побудувати роботу, гадки не маю. Не мав раніше досвіду у цьому. Якби хоча б поділилися досвідом…
Передусім радимо прочитати статтю «Підстилка Коломойського».
У ній ідеться про Катерину Коберник, яка багато років обслуговувала Ігоря Коломойського й очолювала редакцію належного йому інтернет-видання «Бабель», зареєстрованого на підставних осіб. Водночас вона видавала себе за «незалежну журналістку» й отримувала гранти від Міжнародного фонду «Відродження», USAID та іноземних посольств.
Ця стаття — приклад типового журналістського розслідування, результати якого викладено в літературній формі. За матеріалами розслідування Громадська ініціатива «Стоп-паразит» надіслала звернення до Офісу генерального інспектора Державного департаменту США та Мережі боротьби з фінансовими злочинами Міністерства фінансів США. У них наведено факти обходу санкцій, відмивання коштів і проведення транзакцій в інтересах Ігоря Коломойського за участю підставних осіб та через рахунки українського інтернет-видання «Бабель». Ініціатива опублікувала обидва звернення.
Про незаконну діяльність «журналістки» Катерини Коберник ініціатива також поінформувала Державну службу фінансового моніторингу України в окремому зверненні.
На цьому прикладі видно, як будувати розслідування. Треба йти з кінця. Спочатку слід виявити факти нецільового використання грантових коштів і протиправної діяльності так званих «активістів», а потім встановити, від кого й на які цілі вони отримали ці гроші. За результатами розслідування потрібно поінформувати грантодавців і правоохоронні органи.
Наступним об’єктом розслідування пропонуємо обрати псевдогромадську організацію «Громадське радіо» (код ЄДРПОУ 33408627), яку очолює «активістка» Тетяна Равільївна Курманова. Маючи одного працівника, ця псевдогромадська організація споживає 27 млн грн на рік. Нині ці гроші надходять із кишень європейських платників податків, а до 2025 року надходили з кишень американських.
Діяльність «Громадського радіо» можна назвати хіба що геббельсівщиною. «Журналісти» цієї медіапомийки намагаються відбілити суддю-шахрайку з Полтави Ларису Гольник, яку Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягнула до дисциплінарної відповідальності, застосувавши стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Щодо Гольник триває розслідування в низці кримінальних проваджень. Ця попсуй-суддя постійно поширює на своїй сторінці у фейсбуці розгнуздану російську пропаганду, погрози вбивством на адресу адвокатів і військовослужбовців ЗСУ, антисемітські висловлювання та наклепи на відомих правозахисників. Не менш колоритна історія про те, як Гольник за підробленими документами намагалася привласнити іржавий металевий гараж, що належав її психічно хворій сусідці.
Утім, згадане дисциплінарне рішення стосувалося поширення персональних даних громадян. «Її честь» знаходила ці дані в Єдиному державному реєстрі судових рішень, переглядаючи в режимі повного доступу рішення у справах, які розглядали інші судді. Гольник входила до реєстру за своїм суддівським паролем і бачила повні анкетні дані учасників справ. У відкритій версії реєстру їхні імена замінено позначеннями «ОСОБА_1», «ОСОБА_2» тощо.
Цю інформацію Гольник використовувала для підготовки наклепницьких матеріалів, а також передавала для поширення своєму чоловікові Гавриленку, який багато років ніде не працює й ухиляється від мобілізації. Ба більше, Гольник вдалося проникнути до бази даних «Аркан» Державної прикордонної служби й незаконно поширювати отриману звідти інформацію.
Попри це «Громадське радіо» розповідає про чесноти гаражної шахрайки й оголошує «фейками» факти, встановлені судовими рішеннями. Ми вже писали про це в дописі ініціативи.
Звісно, якщо західні грантодавці про це дізнаються, вони припинять фінансування «Громадського радіо». Написати звернення до грантодавців, західних політиків і журналістів нескладно. У ньому слід викласти факти, які показують, як «Громадське радіо» використовує гроші європейських платників податків на відбілювання корумпованих суддів. Треба лише встановити, хто саме фінансує «Громадське радіо» і з якою метою.
Спершу потрібно дослідити фінансові показники «Громадського радіо» за даними відкритих сервісів, як-от «Опендатабот» і «YouControl». Далі варто переглянути опубліковані в розділі «Про нас» на вебсайті організації звіти «Громадського радіо».
Суттєвої інформації в цих звітах немає, тому паралельно треба шукати у відкритому доступі повідомлення про грантові програми, у яких брало участь «Громадське радіо». За потреби слід надіслати інформаційні запити «Громадському радіо» та грантодавцям.
Коли стане зрозуміло, у кого саме «Громадське радіо» видурює гроші «на розвиток незалежної журналістики», слід надіслати звернення грантодавцям і поінформувати посольства країн, із бюджетів яких фінансується ця медіапомийка.
Окрім того, фінансова звітність, оприлюднена на сайті «Громадського радіо», свідчить, що ця псевдогромадська організація уникає сплати податків. За даними «Опендатабота», у «Громадського радіо» лише один працівник. Грантові кошти організація переказує на рахунки фізичних осіб — підприємців, зокрема на рахунок ФОП Курманової, яка очолює «Громадське радіо». Такими переказами організація замінює виплату зарплатні так званим «журналістам». Про ці факти необхідно поінформувати Бюро економічної безпеки.
Тож запрошуємо розслідувачів-початківців потренуватися на «Громадському радіо».
Джерело: «Стоп-паразит»