«Жизнь — это супермаркет, бери что хочешь, но касса — впереди»...
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Замовне вбивство і Коломойський – у вас зараз голова закружиться.
Отже, це було у 2003 році, коли більшість з вас ще не знали хто такий Кучма. А він тоді був президентом олігархів. До нього звертались коли треба було приватизувати якийсь завод, він давав добро, і потім розрахунки йшли через президентського зятя Віктора Пінчука (того самого олігарха, що ІСТВ і «Інтерпайп»).
Але то були чисто бабки. А в історії з заводом «Дніпроспецсталь» були реальні трупи. Коломойський хотів його собі і для цього треба було скасувати рішення зборів акціонерів.
Тоді стало відомо, що за вбивством нібито стоять люди, пов'язані з охоронцем Коломойського Сергієм Нікітіним. І через кілька днів хтось ножем вбив самого Нікітіна.
А потім хтось вбив і вбивцю Нікітіна.
Так, це був 2003 рік. Наступного року у нас відбувся перший Майдан.
Згодом цей напад на юриста, що заважав Коломойському, розслідували правоохоронці. Але якось так розслідували, що 20 років тягнули поки не викотили підозру зараз.
Розуміючи, що ми живемо в Україні, а не десь у Швеції, маю підстави вважати, що цей аргумент Коломойському викотили навіщось. Може, щоб «плюси» віддав, або якісь акції цікаві. Тієї ж Діпроспецсталі, наприклад. Або Криворізького залізорудного комбінату. Цей КЗРК, до речі, теж фігурував в історії з вбивствами. Але окремою сюжетною лінією.
Значить, в 2006 році Коломойський і Пінчук на салфетці підмахнули угоду про розподіл прибутків з КЗРК. Але Бєня в стилі «долгі платят только труси» кинув Піню. На той момент то вже був зять колишнього, а не діючого президента. Закрутились дикі розборки. З одного боку, Пінчук подав в суд Лондона вимогу струсити з Коломойського 2 мільярди доларів, які він не отримав з заводу. І щоб посилити свою позицію додав до цього позову саме ось ту історію з вбивствами довкола «Дніпроспецсталі». І хоч лондонський суд не долучив ті дані, але Коломойський все поняв і уклав з Пінчуком мирову угоду.
Але це ж Бєня. І невдовзі тьорки вийшли на той рівень, коли до них підключили «лужниківських» авторитетів з Роіссі – в склад акціонерів КЗРК ненадовго зайшов Михайло Воєводін. А потім єдиним власником комбінату нібито залишився Ахметов. І Ахметов ще й у Воєводіна купив кілька обленерго, щоб їх під час війни з Росією не конфіскувала держава Україна…
У вас закружилась голова? Так, це наша Україна. Історія всього кількарічної давнини. Бачте як люто нас побило війною, що ці подробиці вивітрились з пам’яті? Якшо-шо, я теж можу вже плутати хронології, вибачайте. Це все-таки починалось 20 років тому, коли Шабунін ще був студентом.
Ну і наостанок. Хто пам'ятає кому саме і з якого приводу Коломойський сказав:
Хто згадав - той зацінить сьогоднішню розв'язку у вигляді підозри в замаху на вбивство.