Ми єдина країна, яка намагається виграти війну у вдесятеро сильнішої країни, всупереч своїй владі...
Ну що? До останнього надіялась на диво - дива не сталося...
Закон «Про знищення волонтерства» вступив у дію. Хоч і було обіцяно його відтермінувати до квітня, та влада, як завжди, збрехала.
Знаючи, що вони брешуть практично завжди, ми з вами зробили все можливе і навіть неможливе, щоб встигнути купити пікап і перегнати через кордон до 1 грудня. І ми б встигли! Якби не лише ми і бійці, а й влада та державна митниця була хоч на мікрон в цьому зацікавлена.
Хоча, що я кажу? Якби владі була потрібна перемога, то цей закон ніколи не був би прийнятий.
Та маємо те, що маємо.
Наш водій-волонтер забрав пікап в Познані відразу, як тільки були готові документи, вчора мав перегнати його в Україну, але українська митниця раптом перестала працювати. Вони півдня 30 листопада тупо не пропускали транспорт, чекаючи 1 грудня. А з 00 годин почався весь отой цирк, про який зараз говорять всі...
Коротше, наш водій змушений був залишити пікап у знайомих поляків і повертається в Україну. Пікап постоїть там, поки Мінсоцполітики розродиться притомним працюючим сайтом реєстрації. А хлопці на передовій ще почекають.
Ми таки унікальна країна. Єдина країна в історії людства, яка намагається виграти війну у вдесятеро сильнішої країни, всупереч своїй владі...