Регулярні тендери кожні 2 місяці вказують на те, що протягом наступних шести місяців Україна витратить приблизно таку саму суму.
Поки військові та волонтери власними зусиллями збирають донати для закриття «дірок по необхідності», на екранах Зелемарафону продовжують дискутувати всі, кому не лінь, про ті чи інші події, значною мірою нав’язуючи суспільству ілюзію за рахунок бюджетних коштів.
А потім виходить міністр фінансів і повідомляє, що в бюджеті є діра, і ми ризикуємо отримати ситуацію, коли військові можуть залишитися без зарплат.
Нагадаємо, що вчора відбулося засідання Бюджетного комітету Верховної Ради.
Нардеп Олексій Гончаренко пропонував забрати гроші з національного марафону, перенаправивши 400 мільйонів гривень на потреби сектору безпеки.
Його пропозицію підтримали 10 депутатів, 14 членів комітету утрималися.
У Держдепі США заявили, що влада обмежує свободу слова в Україні.
У квітні Державний департамент США опублікував «звіт про стан справ із правами людини в Україні».
Наводимо переклад цієї частини звіту Держдепу США:
Конституція та закон передбачали свободу вираження поглядів, у тому числі для преси та інших ЗМІ, але влада не завжди поважала ці права.
Президент Зеленський підписав указ про введення воєнного стану в лютому 2022 року після повномасштабного вторгнення росії в Україну, що дозволило подальше обмеження ЗМІ та свободи ЗМІ.
Наприклад, національний телемарафон — змінна платформа каналів, які дотримуються урядової лінії щодо репортажів про війну — забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм.
На додаток, деякі ЗМІ повідомили про відсторонення від вигідних контрактів на наземне мовлення та тиск з боку Офісу президента ще навесні 2022 року.
Уряд забороняв, блокував або накладав санкції на ЗМІ та окремих журналістів, які вважалися загрозою національній безпеці або які висловлювали позицію, яка, на думку влади, підривала суверенітет і територіальну цілісність країни.
Деякі оратори, які критикували уряд, також були занесені до чорного списку урядових програм новин.
Журналісти-розслідувачі, які критикували уряд, інколи ставали мішенню негативних кампаній у соціальних мережах, іноді через дружні до уряду канали. Інші практики продовжували впливати на свободу ЗМІ, включаючи самоцензуру.