Команда ЗЕ втратила одну з основних переваг.
Коли шановні мною блогери почали розповідати про унікальність ЗЕ-президента, адже це «перший емоційний Президент України», а те що він дурний, то навіть краще, бо око не замилене, я був трошки здивований.
Адже раніше ці самі добродії «жглі жєлєзом» посадовців та депутатів навіть за слабку компетентність, не говорячи вже про повну невідповідність. Але... часи змінюються, і може дурість вже чеснота. Хай так.
У команди ЗЕ була одна беззаперечна перевага перед опонентами – швидкість реакції.
На будь-який fuck up вони відповідали черговою дурістю, жартом, або миттєво створювали нову реальність, в якій старі помилки влади вже якось недоречно було згадувати. Так було у 2019 році.
У 2020-у вони втратили і цю перевагу. Пресслужба Президента, потужно обгадившись в Омані, продовжила свої звитяги і в намаганні пояснити, яким чином ЗЕ летів в Київ 12 годин, на чиєму літаку він летів і т.д.
Потім під крики «Не хайпуйте!» нагорі почали збирати родичів загиблих. Ну і фінальним акордом зі збитим боїнгом став той максимум, який вони можуть зараз із себе вичавити: «всьо нє так однозначно».
І виявляється, що коли реально пахне смаженим, всім якось байдуже на те, наскільки в нас емоційний Президент. Нам потрібний фаховий, який принаймні розуміє, що на засіданні РНБО має бути присутній Голова СБУ.