Бюджет 2015: Всім українцям буде дуже боляче
«Україна отримає Державний бюджет на 2015 рік до 26 грудня», - обіцяє голова Верховної Ради України Володимир Гройсман. А «уряд національного шансу», як його назвав прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, немов готує українців морально: заощаджувати доведеться на всьому, що іще можна урізати. Експерти додають: найперше – зменшаться витрати на соціальну сферу, пише «Радіо Свобода».
У мережу потрапили доручення голови уряду Арсенія Яценюка міністрам, де детально розписано, які саме зміни до українського законодавства потрібно внести, аби держава могла зекономити. Деякі з пунктів особливо гостро б’ють по соціально незахищених українцях: пропонується збільшити пенсійний вік до 65 років, зробити вибірковими виплати при народженні дитини, а також скасувати стипендії у звичному для студентів вигляді. Таким чином, держава планує зекономити близько 27 мільярдів гривень.
«Робочими матеріалами, що ходять між міністерствами» назвав ці папери новообраний міністр соціальної політики Павло Розенко. За його словами, ці доручення – не фейк, втім там викладені лише пропозиції експертів, як реформувати країну та скорочувати витрати бюджету.
Що новий держбюджет готує для пенсіонерів?
Зокрема, якщо пропозиції із доручення все ж ухвалять, то пенсійний вік вирівняють до 65 років. Окрім того, можуть скасувати пільговий стаж, який дає право на дострокову пенсію – зараз на це мають право медики та вчителі після 30 років роботи.
Втім, за словами Розенка, про те, щоби підвищувати виплати, мова поки не йде – дотацій із бюджету ледве вистачає, аби «залатати дірки» та залишати пенсії на тому ж рівні.
Держава дає соцвиплату не родинам, а новонародженому – міністр Розенко
Павло Розенко також закликає молоді родини, що мають немовлят та розраховують на допомогу від держави, не панікувати завчасно. Дійсно, міністерству соціальної політики пропонують «прив’язати» виплати до рівня заробітної плати. Схема наступна: гроші отримуватимуть сім’ї, сумарний дохід яких не перевищує 5880 гривень на місяць. Міністр ставиться до цієї ініціативи скептично, адже ця фінансова допомога дається не родинам, а новонародженому, який, природно, не має прибутків.
Прописані в оприлюднених документах і скорочення в освітній сфері, їх переобраний міністр освіти та науки Сергій Квіт називає «первісною пропозицією міністерства фінансів». Зокрема, там йдеться про скорочення кількості дитсадків та шкіл, де вчаться менше 30 дітей, збільшення ставки вчителя із 18 до 20 годин на тиждень, позбавити надбавок вчителів та викладачів. Також Мінфін пропонує скасувати студентські стипендії усім, окрім сиріт та інвалідів, яка зараз нараховується від 700 гривень кожному. Втім Міносвіти хоче самостійно, без «вказівки згори» вирішувати, що і як скорочувати.
«Доручення Прем'єра» - армія і МВС не дуже-то й потрібні
Розділ «Військове законодавство і органи прокуратури» передбачає наступні заходи економії:
«Скоротити на 20 тис. осіб встановлений Законом показник граничної чисельності Національної гвардії з 60 тис. до 40 тис. осіб (потенційна економія 1,21 млрд. грн.) Законом передбачена чисельність Нацгвардії - 60 тис. чоловік. Цей показник поки не досягнутий. Фактична чисельність станом на 01.10.14 р становить 33,244 тис. осіб », передає «Прокурорська правда»
Якщо не в Нацгвардію, то куди будуть набирати наступних? Найімовірніше, в територіально-добровольчі батальйони або інші формування з незрозумілим статусом. Загалом, туди, де можна не платити нормальну зарплату, не давати статус учасника бойових дій та інвалідність через поранення.
«Відмовитися від компенсації з держбюджету підприємствам, організаціям витрат, пов'язаних із збереженням заробітку мобілізованим працівникам, і збереження виплати заробітної плати таким працівникам за місцем роботи за рахунок відповідного підприємства, організації (потенційна економія – 17,9 млрд. грн.)».
Отже, якщо досі у підприємств була хоча б примарна надія на компенсацію за відсутнього мобілізованого, тепер можна розслабитися - її найімовірніше не буде. Як не буде обіцяних перед виборами різних доплат самим військовим.
«Обмежити на 2015 рік виплату щомісячної додаткової матеріальної допомоги військовослужбовцям ЗС України розміром 60% від щомісячного грошового забезпечення (замість передбачених 100%), а також призупинити на 2015 рік рішення про преміювання військовослужбовців Нацгвардії (потенційна економія – 4,161 млрд. грн.) ».
«Впровадження європейських стандартів в тому, що стосується чисельності міліціонерів - 300 працівників на 100 тис. населення з подальшим скороченням загальної чисельності МВС з 245,0 тис. орієнтовно до 135,0 тис. (Потенційна економія - 1, 996 млрд. грн.). Законом передбачена загальна чисельність МВС - 245 тис. чол. (172,0 тис. містяться з держбюджету), що відповідає показнику - 540 міліціонерів на 100 тис. жителів ».
Виходить, заради економії бюджету Кабмін готовий майже вполовину скоротити чисельність правоохоронців. І це в воюючою країні, де показники зростання злочинності жахають! Добре, «виграємо» ми за рахунок кількості, а яким буде кінцевий результат? Про це, схоже, не йдеться. Завдання ж одне - заощадити.
«Введення обмежень на розмір вихідної допомоги при звільненні для військовослужбовців, рядового і начальницького складу на рівні 60,9 тис. грн. (реальна економія на 8 міс. - 60 млн. грн.) ».
Навіщо взагалі країні прокурори?
Прокурорських, як ви переконаєтеся нижче, теж чекають серйозні халепи.
«Скасувати вихідну допомогу для прокурорів (потенційна економія - 224,0 млн. грн.)». Новим законом «Про прокуратуру» передбачено відновлення з 01.05.15 р для прокурорів виплати вихідної допомоги, яка з 17.03.14 була скасована всім категоріям цивільних осіб».
З урахуванням запланованого скорочення прокурорського особового складу, економія суттєва. Разом з тим, цей крок уряду аж ніяк не сприяє зростанню ККД роботи чесних прокурорів (якщо такі є). Якщо ж таких немає, то навіщо їх взагалі утримувати?
«Встановити чисельність прокурорів з розрахунку 20 прокурорів на 100 тис. населення і скоротити їх загальну чисельність на 5520 чол. з 14580 чол. орієнтовно до 9060 чол. (реальна економія на 8 міс. – 361, 3 млн. грн.) ». Далі слідує застереження, що на сьогодні цей показник становить - 32 прокурора на 100 тис. населення, в той час, як у Європі цей показник становить - 6-13 прокурорів, 22 в РФ.
«Скасувати виплати щомісячних надбавок і доплат слідчим органів прокуратури (реальна економія - 31,4 млн. грн.)».
Туди ж - судді
Що стосується суддів, то в основному в документі хороші новини. Пункти 4-5 розділу «У сфері державного управління» свідчать:
«Встановити норматив чисельності суддів в залежності від чисельності населення -1,66 посади судді на 10 тис. населення (реальна економія – 162, 9 млн. грн.)».
«Встановити норматив чисельності працівників апаратів суддів в залежності від чисельності суддів - 3,7 працівника на 1 суддю в місцевих та апеляційних судах і 4 працівника на 1 суддю у вищих судах (реальна економія – 1,039 млрд. грн.)».
«Знизити розмір пенсії, призначеної згідно спеціальних законів з 70% до 60% заробітної плати (в середньому зменшення розміру пенсії держслужбовця складе близько 373,0 грн., народного депутата - близько 1 тис. грн.) (Реальна економія – 76,5 млн. грн.). »
Незабаром в Україні може стати не 450, а 150 депутатів
Втім передбачена в рекомендаціях Міністерства фінансів і низка скорочень виплат чиновникам та депутатам. Зокрема, пропонується зменшити кількість народних обранців із 450 до 150 осіб. Потенційна економія – близько 425 мільйонів гривень. Можливо також, що депутатам не відшкодовуватимуть робочі витрати. Реальна економія – майже 100 мільйонів гривень. Також пропонують їм скоротити кількість помічників із чотирьох до 2, аби зберегти таким чином 40 мільйонів гривень.
Уряд ще має близько трьох тижнів до оприлюднення держбюджету. Цей час посадовці мають використати на те, аби змінити Бюджетний та Податковий кодекси. Таким чином, фактично, має увійти в дію декларована урядом децентралізація. Оновлене законодавство разом із кошторисом на 2015 рік стануть показником роботи попереднього уряду Арсенія Яценюка, говорить новопризначений міністр фінансів Наталя Яресько.
Згідно з «чернеткою» робочого варіанту бюджету-2015, уряд очікував зростання ВВП від 0,3% (за оптимістичним сценарієм) до 2% (за песимістичним сценарієм). Показник промислового виробництва мав зрости на 0,7-1,9%, при цьому дефіцит бюджету мав скласти від 3,5 до 3,7 мільярдів гривень. Також планувалось, що борг держбюджету зросте на 100 мільярдів гривень по відношенню до 2014 року, втім зменшиться на 1-2% по відношенню до ВВП.
Втім реальні показники станом на сьогодні нижчі, аніж Яценюк закладав в оптимістичний сценарій, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. За його словами, погіршення запланованих показників ВВП, обсягів експорту та інвестицій – передбачувана ситуація.
