ОВК 150 під особистим контролем Жеваго. Частина 2

Основна робота народного депутата України –

це законотворча діяльність в стінах ВРУ.

Благодійність та меценатство народного депутата України –

це непрямий підкуп потенційних виборців, який

потрібно розцінювати як злочин.

Завдячуючи своїй кмітливості та вмінням «домовлятися» з усіма, Костянтин Жеваго зміг не лише розмістити ОВК 150 у своєму приміщенні (відділ підготовки кадрів ПАТ «Полтавський ГЗК»), а й ще розставити на керівні посади в ОВК своїх прихильників на час проведення чергових та позачергових виборів народних депутатів України у 2012 та 2014 роках. Запитаєте, як це можна? Та дуже просто…

«Останньому Бастіону» вдалося поспілкуватися з колишніми членами 150 ОВК, які входили до складу виборчої комісії під час чергових та позачергових виборів народних депутатів України у 2012 та 2014 році.

За словами членів ОВК, від кожної зареєстрованої партії до ЦВК надходили пропозиції щодо включення своїх представників до складу окружної виборчої комісії. Потім у ЦВК відбувалося жеребкування, за результатами якого призначалися голова, його заступник та секретар ОВК у відповідності до діючих норм законів України. Але найцікавіше дійство починалося після жеребкування. «Непотрібні» члени окружної виборчої комісії, яких доленосне жеребкування обрало на керівні посади на час проведення виборчих перегонів, починали брати самовідводи та з різних причин відмовлятися від керівних посад в ОВК. Члени новоствореної виборчої комісії начебто «вимушені» були зібратися на засідання та розглянути претендентів (із складу ОВК) на керівні посади, але вже без жеребкування. У цьому полягав головний винахід Жеваго щодо протягування «потрібних» на керівні посади ОВК. Після обрання таких керівників лист надсилався до ЦВК, а вже потім повертався назад із затвердженим ПОТРІБНИМ складом. Начебто і закони України не було порушено, та й 150 ОВК легалізовано – все за сценарієм.

Розглянемо керівний склад 150 ОВК у 2012 та 2014 роках.

2012 рік. Чергові вибори народних депутатів України.

Голова комісії - Мізін Олександр Миколайович (1986 року народження, мабуть, «найдосвідченіший» у свої двадцять шість років), який до сьогодні працює у водоканалі міста Горішні Плавні.

Заступник голови комісії – Матусевич Раїса Іванівна, заступник завідуючого відділом інформаційної політики та зв’язків з громадськістю Дмитріївської сільської ради, такий собі рупор від Антоніни Прядко (довічно і незмінно обраної головою та членом міськвиконкому Горішньоплавнівської міської ради).

Секретар комісії – Кірносова Світлана В’ячеславівна, досвідчений багаторічний член комісії, яка на той час працювала секретарем в управлінні «Гірничозбагачувальний комбінат – Сервіс» ВАТ «Полтавський ГЗК».

2014 рік: позачергові вибори народних депутатів України.

Голова комісії – Власюга Надія Миколаївна, завідувач Глобинського ДНЗ № 1 «Дзвіночок». На сайті народного депутата України К.В. Жеваго наведена інформація про інноваційні технологічні «подарунки» маленьким вихованцям ДНЗ № 1 «Дзвіночок» та всебічну і багаторічну допомогу закладу від шестиразового народного обранця.

Заступник голови комісії – Гулак Віталій Костянтинович, активний та свідомий пенсіонер.

Секретар комісії – Пазиненко Світлана Василівна, вчитель з математики міської загальноосвітньої школи, палка прихильниця Костянтина Жеваго. Єдина із членів виборчої комісії, яка двічі поспіль потрапила до складу 150 ОВК (ред. мабуть математичний розрахунок допоміг). Про партійну належність пані Світлани важко щось сказати, але очевидно інше – вона супер активна.

Чи не викликає подиву керівний склад 150 ОВК під час проведення чергових та позачергових виборів? Випадковість!?

Ще раз наголошую на тому, що Жеваго і випадковість – це речі несумісні. Не будемо заглиблюватися у партійну належність керівництва 150 ОВК – ситуація взагалі плачевна (та й хто з них не перефарбовувався, враховуючи великий вибір партійних кольорів?).

Наскільки незалежний керівний склад ОВК від міської влади та особисто від К.В. Жеваго – це питання залишимо правоохоронцям.

«Останній Бастіон» вже висвітлював інформацію щодо складу виконкому, який майже стовідсотково пов’язаний із Костянтином Жеваго, йому підконтрольний, від нього залежний.

Маю надію, що Революція Гідності дала можливість кожному українцю усвідомити та зрозуміти особисто для себе – гідний чи негідний він українець.

Вочевидь, наведена інформація аргументовано свідчить про те, що без власного кадрового ресурсу у ОВК 150 пан Жеваго не став би народним депутатом. За жодних обставин.

Олег Підгорний