•  

«Проблема України в неосвіченості українців. Владі і церкві така ситуація вигідна»

660
«Проблема України в неосвіченості українців. Владі і церкві така ситуація вигідна»

Полтавський фахівець із енергетики та екології Геннадій Сікалов коментує питання влади, релігії та освіти, їхнього звязку та відсутності цих складових у більшості політиків. 

Експерт переконаний, що Бог і релігія – два різних поняття. Перше – це гармонія, мораль і довершеність, друге – засіб маніпулювання суспільством, черговий спосіб контролювати людство.

На фото: Геннадій Сікалов

Недавно через Полтаву та інші міста України пройшла хресна хода з Донбасу, що рухалася на Київ. Навколо цієї події був створений штучний ажіотаж. Так ніби в українців немає нагальніших проблем, аніж сперечатися зі сліпою масою, проплаченою російським патріархатом православної церкви. Тим не менше, увага мільйонів була прикута до ходи та заворушень, що виникали на ґрунті релігії і церкви.

Та чи хтось аналізував, що таке церква? Чи читав архівні першоджерела? Якби так, то українці розуміли, що церква – це секта юдеїв до 325 року н.е. У тому році імператор Костянтин скликав І вселенський християнський собор у місті Нікея. На нього прибули всього лише 318 із 1800 служителів культа Римської імперії. Купка жерців вирішувала питання нового віросповідання та політики. Фактично, на соборі укладали стовпи нової течії маніпулювання людьми. Ті 318 служителів обирали, кого визнавати Богом. Між служителями Арієм і Афанасієм розгорілася суперечка. Перший казав, що Христос це людина, що стала Богом. Другий же наполягав, що Христос є водночас Богом, сином Божим і Святим духом. Хоча Афанасію і не вистачало аргументів для підтвердження своєї правоти, його тлумачення визнали правильними. Відтоді фізично знищували всіх, хто думав інакше. За тисячі років під репресії потрапили десятки мільйонів інакодумців.

Коли хрестили Київську Русь, а потім Московію, стратили третину поселень. Це приблизно 12 млн осіб. У Європі з непокірними розправлялися через святу інквізицію. Під час Середньовіччя відправили на вогнище понад 100 тис людей. Зокрема, багатьох філософів, науковців, письменників, лікарів – тих, хто мав сміливість продемонструвати непокору нав’язаному режимові.

Якщо церква хоче, щоб я вірив у їхнього Бога, нехай визнає мучениками десятки мільйонів страчених життів. Зазначу, церква нажила мільярди доларів у сучасному еквіваленті саме на майні вбитих. Зараз ці гроші є фундаментом римо-католицької, греко-католицької, московської та низки інших церков. Недарма Ватикан є найменшою, але найбагатшою державою у світі.

Я проти релігії. Я вірю в Бога, але не вірю в релігію. Я маю на увазі релігію, як соціальний інститут, як систему, не маючи на увазі сакральне. Тому що сакральне, не будучи системним, належить тільки неосяжності душі. Бог й істинна віра не потребують релігій. Істинний Бог ніколи не вписується в жодну систему. Багато прочитавши та зрозумівши, усвідомив, що релігія – це засіб маніпулювання людьми, держава в державі і великий гаманець. Релігія, яку ми сповідуємо, зробила рабами населення України. Якщо дійсно розібратися в божественній природі, лікарі-реаніматологи щодня рятують сотні життів. Тоді їх треба визнавати святими, називати богами. Адже вони дійсно витягають людей із того світу. Але як можна називати Богом людину, що була людиною? Я не розумію бога який сам в себе син.

За часів останньої історії людства, що налічує 14 тис років, змінилися сотні богів. У синтоїзмі, наприклад, цілий пантеон богів. Це не заважає країнам із таким віросповіданням жити й розвиватися набагато попереду за нас. Яскравий приклад тому – Японія. У їхній релігії є слово «ва» на позначення внутрішньої і зовнішньої гармонії. Для мене Бог – це і є цілковита гармонія, що закладена в усьому. Насамперед, у людині як ідеальному творінні. Людина настільки створена Богом, чиста й світла, що навіть спроби спотворити її будь-якими шляхами, навіть релігійними, сходять нанівець. Цією чистотою і є Бог. Він – у фарбах райдуги, у небі над нами, у всьому живому, в найтонших деталях екосистеми. На жаль, темна людина забула, нащо вона створена. Вона відвернулася не тільки від світу, а й від інших людей. А Бог – це і спілкування між нами, щирий погляд очі в очі, розуміння потреб суспільства, найменших її представників.

Невже українцям заважали їхні боги, чи може, їх усунення було зроблено навмисно? Хто зробив із нащадків скіфів, сарматів націю рабів? Сучасні раби сидять мовчки по домівках, пережовуючи на кухнях зомбовані новини. Вони жаліються один одному в хустинку і мають тверде переконання, що не в силах щось змінити. Навіть, своє життя.

Питання релігії і првдивого погляду на історію незрозумілі темним, неосвіченим людям. Натомість розумні проаналізують, що ми кажемо. Вони віднайдуть рідковживану літературу про Нікейський собор, ознайомляться зі справжньою історією.

Але я поважаю право людей вірити в що завгодно, якщо це допомагає їм вижити. Донедавна я також був прихожанином. Але, слава Богу, зрозумів, що коли знаєш і віриш, що Бог є, цілі інституції жерців культу втратили для мене свою значимість.

Не раби мислять, аналізують, працюють над собою. Спасися сам, і навколо спасуться тисячі, казав Серафим Саровський. Мораль єдина повинна бути для всіх людей. І єдина мораль повинна бути для всіх релігій. Тоді не буде релігійних воєн, не буде хрестових походів. У нас є обмежений життям час змінитися.

На цьому ґрунтується концепція «Останнього Бастіону» як майбутньої партії. Політичної партії не рабів, не олігархів, а розумних, свідомих, відповідальних, дієвих людей, які думають і аналізують. Людей, які щось розпочинаючи, доводять справу до кінця. «Бастіон» ставить перед собою амбітні завдання і досягає їх. Один із останніх прикладів – відстоювання інтересів дітей-інвалідів (докладніше на 6-8 стор). Ми виконуємо роботу, яку насправді має виконувати керівництво міста, області, країни.

Однак розумію, що в цій країні немає керівництва. На мій погляд, маємо ілюзорну державу. Україна стала прозивною назвою в світі, коли йдеться про бідність, проблеми, неблагополуччя, політиканство. Це країна з нереалізованим потенціалом, де керівники щодня зраджують своє населення. Через це жоден політик не користується авторитетом серед людей. Я кажу про освічених людей. Більшість із чиновників, як і населення, темні. Вони вивезли сім’ї і бізнес за кордон, а самі залишилися працювати на керівних посадах. Варто згадати хоча б міністра фінансів Данилюка.

За таким же принципом працює владна вертикаль Полтави. Бюджет міста складає близько 2 млрд грн. Вдумайтеся в розмір цієї суми. Бюджет формується, зокрема, за рахунок платників податків – нас із вами. Вважайте, щороку з міської скарбниці чиновники крадуть чверть. Нас обкрадають навіть на смітті (про це на 10-11 стр). Міський голова довів, що розумні полтавці йому не потрібні. Іншого пояснення жалюгідної підтримки освіти в мене немає. Із 2 млрд грн бюджету на придбання необхідного навчального інвентаря: парт, комп’ютерів, інтерактивних дошок, книжок для шкіл було виділено всього 8 млн грн.

До прикладу, коли прем'єр-міністру Великобританії Уінстону Черчиллю в роки Другої світової війни запропонували урізати витрати на освіту і культуру, він відмовився зі словами: «А для чого тоді ми воюємо?». Нагадаю, Україна зараз, як і в 40-их роках, у стані війни, яку Президент Петро Порошенко, досі маскує під незрозуміле АТО. Ситуація один в один подібна до нашої. Як видно, жодних висновків українські чиновники не винесли.

Освіта – це фундаментальна цінність. Це зрозуміли всі розвинені країни. А в Україні тим часом йде зворотній процес – скорочується кількість садків, шкіл, профтехучилищ, закривають університети, урізають зарплати учителям, викладачам вишів, дослідникам. Науку не підтримують узагалі. Через це майже всі розумні люди виїхали з Полтави й України загалом. Більшість із тих, хто залишилися – люмпени.

Їм не зрозуміти, що мораль – єдиний закон, за яким працює людство. Коли в цьому місті мораль відсутня в значного відсотка населення, про що може йти мова. Достатньо вийти на вулиці, щоб побачити, як населення міста, району, області не любить, не цінить себе. Самооцінка українців дорівнює нулю.

Куди не глянь, у Росії, Польщі, країнах Європи найбільш брудну роботу виконують українці. Ця нація не цінить себе. Коли українці навчаться себе поважати, вони будуть відстоювати свої права, як відстоює їх «Останній Бастіон». Більшість населення забита чи нерозумна. Інакше сказати не можу. Бо як можна привести до влади людей, які за 5 років керівництва містом, украдуть із нього 2.5 млрд грн. На ці кошти вони знову куплять майбутні вибори і далі будуть грабувати полтавців, формуючи власні кишенькові бюджети.

Виник анахронізм, подолати який можна заміною чиновників від самого верху, до найнижчих щаблів. Треба дати освічений молоді можливість відбутися. «Останній Бастіон» дає платформу для реалізації всіх освічених верств населення.

Більшість розумних уже долучилися до нашого руху, інші ще прийдуть до того, що ми говоримо. Звертаюся до полтавців, які не хочуть бачити очевидних речей, яких не навчили усвідомлювати й аналізувати події, які звикли продавати своє майбутнє за пакунок із цукром, аптечкою чи фарбою. Якщо ви не здатні самі подумати за своє майбутнє та долю своїх дітей, ми вже зробили це за вас. У такому випадку читайте «Останній Бастіон» і довіряйте. 

Читати газету онлайн можна за покликанням:  ПОКЛИКАННЯ: Газета «Останній Бастіон», серпень 2016

Головний редактор видання

Геннадій Сікалов 

Коментарі