•  

Псевдоактивіст Русін набиває кишеню під патріотичні гасла – Лещенко

4180
Псевдоактивіст Русін набиває кишеню під патріотичні гасла – Лещенко

Блог: автор Олександр. Лещенко, голова ГО «Громадський Майдан Полтавщини»


На постмайданівському просторі, як дика трава після дощу, зіп’ялись персонажі, завдання яких – бути весь час «на слуху», імітувати бурхливу громадську діяльність та, як результат, конвертувати популістичну колотнечу в особистий зиск, привілеї, підвищення власної ваги в соціумі та інші матеріальні та нематеріальні дивіденди.

Яскравим представником цього напрямку є пан Русін Олександр Миколайович, 1971 року народження, уродженець смт. Н.Санжари Полтавської області. Офіцер, військову освіту одержав на Рязанщині, що в Росії. Закінчив кар’єру офіцера збройних сил у Львівській області з причини притягнення до кримінальної відповідальності за незаконний обіг зброї. Де ж себе з таким «вовчим» квитком застосувати далі? В бурхливих 90-х відповідь одна – «торгівля». Нею тоді займався кожний, навіть лінивий. 

Під час кризи кінця 90-х, коли грошей в економіці стало в рази менше, відкрилась нова «ніша», яка обіцяла годувати без особливих здібностей та задатків. Головна вимога – «ніс за вітром» та прудкий язик. Тож, наш герой на початку 2000-х і почав себе реалізовувати як громадський діяч, мабуть з прицілом на кар’єру в політичній сфері. Як початківець та людина з мінімалістичними поглядами на принциповість за півтора десятиліття «проскакав» великий життєвий шлях. Най герой-стрибунець, маючи вочевидь нестабільні політичні переконання, не стійкі погляди на стратегію політичного розвитку Полтавщини та країни, нічим не гребуючи задля власних потреб та меркантильних інтересів, почав свій марафонський політичний забіг з членства в Соціалістичній партії України в 2001 році. Та саме була в жорсткій опозиції до тодішнього президента Кучми і потребувала посилення кадрового потенціалу. У соціалістів взяв, що міг. Був помічником-консультантом у декількох народних депутатів (Бульби, Мордовця, Співачука), кандидатом у депутати по 145 виборчому округу, довірена особа кандидата в Президенти Мороза. Після скорочення впливу цієї сили в політичному житті країни соціалісти як інструмент досягнення політичних амбіцій для Русіна перестали бути цікавими. Куди скакнути далі? А ось і вирішення проблеми: заступник міського голови пана Матковського з 2006 по 2010 рік. З відходом ери правління останнього в небуття, Олександр Миколайович спробував втретє потрапити у Верховну Раду на цей раз під гаслами партії Наталії Королевської – і знову невдача.

У 2013 р. стрибок до лав партії «Удар», в 2014 – четвертий порив до Верховної Ради вже від партії Ляшка, в 2015 році – він вже в «Укропі». Паралельно за звітний період встиг відмітитись як голова партії «Народна влада», заступник директора комерційного підприємства «Олл маркет», заступник голови ГО «Центр народного захисту по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю», ГО «Учасників АТО та волонтерів «Патріот» тощо.

Але – кількість часто не є синонімом якості. Тож така начебто бурхлива діяльність нашого персонажа не була ефективною, а за яскравою обгорткою полтавська громада не віднайшла вирішення своїх проблем та міцного плеча захисника їх інтересів.

Натомість, мінімальне ККД як громадського та політичного діяча з лихвою було компенсовано феєричністю та яскравістю Русіна як скандаліста та учасника кримінальної хроніки. Тут і видача фальшивих посвідчень працівника міськвиконкому за каденції заступника Матковського, і бійка з кондуктором і водієм тролейбусу, і отримання хабара за сприяння в наданні земельних ділянок під забудову (інцидент в Ленінському райвиконкомі, де заступник міського голови був затриманий представниками УБОЗу), за чутками, участь в скандально відомих розважальних вечірках з «обільними алкогольними возліяніями» у музеї-меморіалі І. Котляревського, і втрата службового посвідчення і поява на робочому місці та на громадських заходах у стані алкогольного сп’яніння, і перешкоджання легітимно започаткованому будівництву спортивного комплексу та території колишнього військового містечка та інших гучних скандалів та ажіотажів, в яких червоною лінією прослідковується власна матеріальна заангажованість та політична доцільність популіста. Нині Русін О.М. як член міського виконкому, як і вся група, створена буцімто в противагу нинішньому голові міста Мамаю О.Ф. попереднім міським головою та колишнім начальником Русіна О.М., займає позицію за принципом «а Баба Яга проти», щоб зайвий раз підкреслити свою начебто опозиційність до влади. Та останні місяці жодних претензій та гучних заяв з боку Русіна в адресу чинного голови не чутно-не видно, вочевидь, поборника справедливості та його диригентів поки що все влаштовує. Такий інструмент тиску на міського голову та засіб гучного й скандального опанування рішенням Полтавської міськради поки припадають пилом у шухляді до чергового витка конфронтації між членами правлячої коаліції в міськраді.

А ось останній виступ нашого Стрибунця на сесії Полтавської обласної ради вийшов очікувано яскравим. Розвинені та натреновані в численних скандальних акціях голосові зв’язкидозволили Русіну привернути увагу до своєї персони. Стало цікаво, про що ж так емоційно кричить ця людина? Може якась надзвичайна подія, пожежа, або повінь?! Відповідь виявилась куди примітивнішою – Русін вчинив колотнечу навколо заправки по вул. Панянка поруч з будинком, в якому він мешкає.

В руках у збудженого пана Русіна були якісь протоколи та підписи 11 незадоволених реконструкцією заправки жителів вул. Панянка, які він із пилом та ентузіазмом роздавав присутнім на сесії людям.

Цікаво, чому він так переживає за долю заправки, що стоїть там роками і до цього часу її доля його не обходила?! А тут така завзятість, такі емоції. Ми поспілкувались із деякими мешканцями прилеглих будинків та дізнались дуже цікаві деталі. Виявляється, що восени з приводу заправки були інші громадські слухання та інші протоколи за підписами десятків людей. Із їх слів, вони не мали нічого проти реконструкції, але натомість вимагали від власника врахування їхніх побажань при облаштуванні заправки.

Після спілкування з пожильцями та сусідами відповідь не забарилась, як кажуть, насправді – «ларчик просто відкривався!». Проживаючи безпосередньо біля заправки, мізки пана Русіна, вочевидь, змоделювали ситуацію при реалізації якої, він зміг би отримати «свій ГЕШЕФТ. Чому б не забажати поліпшити свої житлові умови, або не отримати дачку, «двух - такой, трьохетажний домік...», влаштовуючи театралізовані виступи за допомогою людей, які навіть до кінця не розуміють, що їх просто використовують?!

І ось, невгамовний пан Русін, якому не цікава думка людей, якщо вона не збігається з його власною думкою, знову і знову колотить нечистоти в своїх кращих традиціях, звертаючись то до голови Полтавської обласної ради, то до прокуратури від імені «небайдужого громадянина» Русіна, то як представник ГО «УКРОП», яке, до речі, жодного стосунку до відомої політичної партії не має, є плагіатом і інструментом для маніпулювання, створення фальшивих асоціацій та введення громади міста в оману задля амбіцій та особистих меркантильних цілей Русіна.

Тож прослідковується стала тенденція з приводу скандальної, неврівноваженої, нещирої, псевдопатріотичної діяльності Олександра Миколайовича, що позиціонує себе як бездоганний, кришталево чистий вболівальник за інтереси громади, присвоївши собі одноособове право на звання «честь і совість громади».

Є надія, що історія врешті-решт розставить крапки над «і» та зерна майбутньої, сильної, справедливої та чесної Держави будуть відокремлені від полови.

                                       

Коментарі