•  

Радянська влада відмовилася евакуювати Полтавський краєзнавчий музей 1941-го

1763
Радянська влада відмовилася евакуювати Полтавський краєзнавчий музей 1941-го

Перед окупацією Полтави 1941-го року радянська влада не евакуювала цінні й рідкісні експонати музею, надавши перевагу заводам. 

Полтавський краєзнавчий музей імені В. Кричевського відчуває наслідки німецької окупації до сьогоднішніх днів.

Як значний науково-культурний центр, Полтавський краєзнавчий музей був заснований у 1891 році за ініціативи видатного вченого професора В. В. Докучаєва. Протягом своєї істоії музей зібрав у загальному фонді близько 118000 експонатів різного культурно-історичного значення і став одним із найбільших не лише на теренах Східної України, а і на загальнодержавному рівні. Про це на вечері-ретроспективі до Дня Міста «Полтаво-мати, всі ми українці, ми піднімали націю з колін», в стінах бібліотеки ім. Котляревського розповіли представники краєзнавчого музею.

За їх словами, найтяжчою сторінкою в житті закладу стали роки Другої Світової Війни та німецька окупація міста. Саме в цей період з фондів було вивезено найцінніші експонати з золота та срібла, предмети дохристиянського періоду, зброю, ікони, що до цього часу перебувають на території Німеччини. Все ж інше, що не зацікавило окупаційне управління, а це майже 19 тис. експонатів було знищено або спалено.

– На 1941 рік в музеї було понад 117 500 експонатів, що поповнювали колекцію протягом попередніх років. Коли під Полтавою розпочалися бої і всі містяни знали, що прихід німецьких військ є неминучим – постало питання про евакуацію музейного фонду в цілому. Особливо ж, елементів, що становили особливу цінність. Це предмети та зброя з золота та срібла, монети та прикраси скіфсько-сарматського періоду, ікони часів Київської Русі. Вже були підготовані контейнери і скриньки для вивозу. Проте все це було даремно, адже радянська влада відмовила у евакуації цінностей, пояснивши це першочерговою важливістю евакуації підприємств та заводів області, – розповіла представниця музейного фонду Наталія Кузьменко.

Попри це деякі колекції все ж вдалося вивезти за територію міста. Петровський фонд – частина фонду Полтавської битви, а це майже 13 тис. експонатів було врятовано.

Після входу німецьких військ до Полтави в музею з’явився новий директор – Кость Мощенко. Він теж не стояв осторонь і щосили намагався зберегти та сховати наявні частини колекцій від подальшого вивозу закордон. Саме в цей період вводиться заборона для містян на відвідування музею. Це право залишається за військовослужбовцями та представниками окупаційних сил.

– Два роки окупації відзначилися тотальним розграбуванням. Німці вивозили все, що за їх словами, було елементом арійської культури і споріднювало українців та представників германських націй, – доповнила Кузьменко.

Після переломного 1943-го року, коли радянські війська почали наступати на терени Наддніпрянщини, військовою комендатурою Полтави було прийнято рішення про знищення залишків музейного фонду. Восени того ж року було створено групу, що знищила 19 000 експонатів.

Подальша доля вивезених колекцій так і залишилась загадкою, але завдяки роботі Костя Мощенка, музейникам вдалося приховати деякі цінності, що і стали основою сьогоднішньої експозиції.

Нагадаємо, що цього року виповнюється 125 років від дня заснування Полтавського краєзнавчого музею. Кожен охочий має змогу побачити збережені експонати та прослухати лекторій про нові фондові елементи.

Коментарі

  • Василь Стодоленко (23 вересня 2016, 15:17)

    Хто б сумнівався?

  • Андрей Черепко (21 вересня 2016, 22:58)

    А после войны в течении 12 лет отказывались восстанавливать разбитую Полтаву вообще.

  • Артем Савелин (20 вересня 2016, 19:17)

    Совок всегда пренебрежительно относился к народу