•  

Судова реформа? Ні, не чули! Судові рішення не указ владі Полтавщини

3080
Судова реформа? Ні, не чули! Судові рішення не указ владі Полтавщини

За понад три роки, що минули з часу Майдану та революції Гідності, відбулося безліч розмов і спроб щодо реалізації судової реформи в Україні. На зміни до Конституції та законодавства в цій сфері покладаються великі надії, хоча викликає стурбованість запровадження монополії адвокатури на представництво в судах, обмеження гарантій гласності судочинства та відтермінування на 3 роки можливості ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

За даними Центру інформації про права людини, серед проблем у судовій владі українці бачить корупцію (94%), залежність суддів від політиків та олігархів (80%), ухвалення замовних рішень (77%), кругову поруку в системі правосуддя (73%), невиконання судових рішень (90%), а крім того, складність, незрозумілість і заплутаність як судових процесів, так і судової системи загалом. Зрушень в цій сфері не видно.

На одному з брифінгів голова ВСУ Ярослав Романюк, інформуючи про результати свого візиту до Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), зробив наголос на тому, що здебільшого наші громадяни звертаються до Страсбурга через невиконання рішень національних судів. За словами Романюка: "На відміну від двох попередніх років, упродовж 2016 року зросла на 32% кількість звернень громадян країн-членів Ради Європи. На 80 тис. заяв, що надійшли до ЄСПЛ, загальна кількість заяв від України становить 18 тис. 150 заяв (22,8 %). При цьому, кількість скарг українців на тривале невиконання, або взагалі невиконання рішень національних судів України та Європейського суду з прав людини склала 65%". Не дивно, що ЄСПЛ розрубив цей гордіїв вузол одним махом: передав для реагування Комітету міністрів Ради Європи понад 12 тисяч справ, які стосуються невиконання рішень національних судів в Україні.

Через системне невиконання рішень ЄСПЛ країною-членом Ради Європи Кабінет міністрів може застосувати ст. 8 Статуту Ради Європи про виключення країни зі складу організації. Це є серйозним важелем політичного тиску, який напевне спонукає українську владу до відновлення верховенства права.

Експерти стверджують, що в деяких окремих регіонах, таких як Полтавщина, невиконання судових рішень сягає 95%. Полтавські суди не виконують судові рішення у справах будь-якої категорії: про стягнення заборгованості чи поновлення на роботі, про відшкодування шкоди, завданої державою, чи про надання відповіді на інформаційний запит. Позивачами в таких справах виступають громадяни України, а стороною звинувачення є органи державної, міської та обласної влади. І хоча невиконання службовою особою (чи навіть лише перешкоджання виконанню) судового рішення тягне кримінальну відповідальність аж до позбавлення волі на строк до п’яти років, ст. 382 Кримінального кодексу України є мертвонародженою, оскільки правоохоронні органи не визнають іншої підстави для реєстрації відповідного кримінального провадження, окрім як повідомлення про злочин, складене державним виконавцем. При цьому, всім відомі результати роботи і ентузіазм державних виконавців....

Як з'ясувалося, Полтавська обласна та міська влада відмовляється виконувати рішення не тільки вітчизняних судових інстанцій, але і Європейського Суду з прав людини.

За свідченнями народного депутата України Ю.Бублика, вже понад 10 років не проводяться присуджені судами виплати громадянам, потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, не відбувається забезпечення житлом переселенців із зони радіаційного забруднення, а також не надаються гарантовані чинним законодавством пільги, пов'язані із участю у ліквідації наслідків цієї катастрофи.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 02 лютого 2012 року у справі "Онопко проти України" задоволено заяву позивачки Онопко про забезпечення її сім'ї, як осіб, потерпілих від наслідків на Чорнобильській АЕС житлом. При цьому судом вказано на довготривале провадження у цій справі трьома інстанціями, що здійснювалося близько 9 років, та зобов'язано державу Україна виконати рішення суду у розумні строки. Але досьогодні рішення Європейського суду з прав людини щодо позивачки залишається невиконаним через відсутність державного фінансування місцевими органами влади на придбання житла для пільговиків.

В іншій справі "Хворостяной та інші проти України", розпочатої Європейським судом з прав людини за заявами 250 ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС, та постановленому рішенні від 25 липня 2013 року ЄСПЛ також вказує на порушення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з тривалим невиконанням рішень, ухалених на користь заявників.

Прикладом ухилення протягом 14 років від виконання рішення суду Полтавською міською радою є справа про примусову (за рішенням суду) передачу на баланс міста житлових будинків на вулиці Харчовиків, 29/1, 31 у Полтаві. Після банкрутства бавовнопрядильної фабрики в 2003 році за рішенням Господарського суду вони мали бути передані на баланс міста. У 2014 році Полтавська міськрада ухвалила відповідне рішення, яке так і не виконала. 31 березня 2015 року суддя Полтавського окружного адмінсуду Тетяна Канигіна задовольнила позов міської прокуратури. Бездіяльність міської ради була визнана протиправною, відповідача зобов’язано прийняти будинки на баланс. Зараз справа знаходиться на розгляді в касаційній інстанції. При цьому Державна виконавча служба Полтавської області двічі оштрафувала Полтавську міськраду: 6 січня 2017 року з неї було стягнуто 5 100 гривень, а 31 січня 2017 року – 10 200 гривень. Далі державний виконавець вніс подання до правоохоронних органів щодо притягнення посадових осіб Полтавської міськради до кримінальної відповідальності. Але Полтавська міськрада вважає дії виконавчої служби незаконними та оскаржила накладені штрафи у судовому порядку.

Найграндіознішим та безпрецедентним є ігнорування Полтавською обласною радою та департаментом охорони здоров'я Полтавської області 8 (восьми!) судових рішень вищих судових інстанцій України щодо поновлення на роботі Тетяни Максимівни Жабо. Історія про звільнення та поновлення Тетяни Жабо вже стала притчею во язицех для місцевих ЗМІ. А сама пані Жабо стала місцевою героїнею, яка спромоглася самотужки зробити виклик безжальній Системі.

Звільнення Т.М.Жабо відбулося згідно розпорядження голови Полтавської обласної ради № 97 від 21.05.2015 року "Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи" у зв’язку з закінченням терміну дії трудового контракту, незважаючи на те, що контракт є безтерміновим. Підставою для звільнення стало бажання керівника департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної ради В.П.Лисака поставити на цю посаду "зручну" людину.

Протягом трьох останніх років Т.М. Жабо та її адвокати неодноразово довели і продовжують доводити в судах, що її звільнення є незаконним. За цей період було винесено 8 (!!!) судових рішень, проголошених Іменем України, які брутально ігноруються органами державної влади та правоохоронними органами.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області №545/1491/15-ц від 17.09.2015 року Т.М. Жабо було поновлено в посаді головного лікаря Полтавського обласного Центру МСЕ. 14.01.2016 р. рішення набрало законної сили та в подальшому залишено без змін. Законність рішення суду підтвердили не тільки суди апеляційної та касаційної інстанцій, але й сесія Полтавської обласної ради рішенням від 29.01.2016 р. № 49. Але поновитися на роботі їй так і не вдалося.

Більше того, намагаючись втримати свої позиції та зберегти власні інтереси у структурі Полтавського обласного Центру МСЕК, голова департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА в липні 2017 року вирішує в незаконний спосіб ліквідувати структуру МСЕК, де він мав поновити на роботі Т.М.Жабо. Швидше за все, ця ініціатива пихатого та впевненого в собі чиновника потягне за собою кримінальну справу.

До речі, у зв'язку з невиконанням судових рішень щодо поновлення на роботі головного лікаря Полтавського обласного центру МСЕ Т.М.Жабо відділенням № 1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області порушені кримінальні провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, у діях керівництва Полтавської обласної ради та Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА. Але хіба така дрібниця турбує місцевих "царків"?

Нещодавно пані Жабо поскаржилася до Європейського Суду з прав людини на невиконання судових рішень щодо її поновлення на роботі. Тим часом, низка громадських організації Полтавщини направили петицію з приводу цієї проблеми до президента, міністра юстиції, парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та до омбудсмена.

Полтавська громада, як і всі українці, сподівається на те, що судова реформа під пильним оком європейських консультантів не перетвориться на чергову кампанію окозамилювання з тих, що помирають після виділення чергового траншу кредитних коштів МФВ. Крім того, полтав’яни сподіваються, що відголоски великої судової реформи донесуться до і до їх регіону та змусять правових нігілістів серед чиновництва виконувати, нарешті, як слід судові рішення.

Іван Сердюк

Коментарі