•  

Вандали в полтавській владі знищують історичну Полтаву

6930
Вандали в полтавській владі знищують історичну Полтаву

Вставай, проклятьем заклеймённый,

Голодный, угнетённый люд!

Наш разум — кратер раскалённый,

Потоки лавы мир зальют.

Сбивая прошлого оковы,

Рабы восстанут, а затем

Мир будет изменён в основе:

Теперь ничто — мы станем всем!

Время битвы настало

Все сплотимся на бой.

В Интернационале

Сольётся род людской!

2.

Никто не даст нам избавленья:

Ни бог, ни царь и ни герой.

Добьёмся мы освобожденья

Своею собственной рукой.

Чтоб вор вернул нам всё, что взял он,

Чтоб дух тюрьмы навек пропал,

Ковать железо будем с жаром,

Пока горяч ещё металл.

3.

Держава — гнёт, закон лишь маска,

Налоги душат невтерпёж.

Никто богатым не указка,

И прав у бедных не найдёшь.

Довольно государства, право,

Услышьте Равенства завет:

Отныне есть у нас лишь право,

Законов же у равных нет!

4.

Дошли в корысти до предела

Монархи угля, рельс и руд.

Их омерзительное дело —

Лишь угнетать и грабить Труд.

Мы создаём все капиталы,

Что в сейфах подлецов лежат.

Вперед! Теперь пора настала

Своё потребовать назад!

5.

Довольно нас поить дурманом!

Прощай, военная муштра!

Народам — мир, война — тиранам!

Забастовать, солдат, пора.

Когда ж прикажут каннибалы

Нам всем геройски околеть —

Тогда по нашим генералам

Своим же пулям полететь!

6.

Рабочие, крестьяне, будем

Великой армией Труда.

Земля дана для счастья людям,

Прогоним трутней навсегда!

Напившись крови до отвала,

Стервятник пьян, и ворон сыт.

Добьёмся, чтобы их не стало,

И вновь мир солнце озарит!



Спитайте, що пересічна людина бачить у цих словах, відомих, як гімн "Інтернаціонал". В історії текст "Інтернаціоналу" позиціонують винятоково як пролетарський і комуністичний, гімн соціалістів й анархістів. Та невже ці слова актуальні тільки для комуністів чи анархістів? Невже за понад сторічну історію з моменту написання гімну Еженом Потьє, ситуація в державі та ставлення керівної верхівки до громадян змінилася? 

Таки ні, не змінилася. Люди однакові в усі часові проміжки історії, яка, як відомо, рухається по спіралі. То чи не на повторному виткові історії ми зараз? 


Держава — гнёт, закон лишь маска,

Налоги душат невтерпёж.

Никто богатым не указка,

И прав у бедных не найдёшь.


Нічого не нагадує? Ситуація в Україні, сьогодення.


Дошли в корысти до предела

Монархи угля, рельс и руд.

Их омерзительное дело —

Лишь угнетать и грабить Труд.

Чиновники всіх рівнів, які грабують народ. Захмарні ціни на комунальні послуги, не співставні заробітні плати й ціни, закони, що дозволяють владі виселяти людей із житла за те, що люди не можуть звести кінці з кінцями. 

Гроші, які чиновники витягають із наших кишень, нерівність законів, беззаконня й свавілля у вертикалі влади - то чи не актуальний текст "Інтернаціоналу" на сьогодні?

ЇМ вигідно, щоб МИ не знали літератури, мови, власної історії. ТАКИМИ легше керувати. ТАКИХ вдасться запрягти, ТАКІ не ставитимуть питань. Чиновники хочуть ототожнити народ, свою громаду з бидлом. 

ЧОМУ?

Відповідь проста, бо самі є вандалами й неосвіченим бидлом!

ЩО МИ МАЄМО НА УВАЗІ:

Візьмемо наше місто, старовинне й славне, духовна столицю України. Полтава багата на історію, яку нинішня влада та міський очільник просто знищує. Керівна верхівка не володіє бодай елементарним естетичним смаком, тому керується у своїх рішеннях жадобою до грошей, щоби таким чином компенсувати нестачу морального й духовного розвитку.

Вулиця Паризької Комуни (у минулому - Дворянська, з 1919 р - Заливчого) розташована між Соборною площею та вулицею Монастирською. Це одна з найстаріших вулиць Полтави. Вона позначена на плані міста ще в 1783 р. Вулиця була забудована переважно одноповерховими будівлями, деякі з яких збереглися до нашого часу. У сквері між вул. Паризької Комуни і Жовтневої розташована Спаська церква, а на перехресті з вул. Спаською - пам'ятник на місці відпочинку Петра I після Полтавської битви.

На вулиці також є один із корпусів Полтавської кондитерської фабрики і кілька старовинних будинків, пам'яток місцевого значення: особняк генеральші Селастельникової, будинок Давидовича-Нащинського, маєток в мавританському стилі підрядника Бахмутського, який він збудував для своєї коханки, будівля колишнього військового шпиталю, колишні Московські лазні, будинок, у якому розташовувалися музичні класи Ф. І. Базилевич, та ін.

В останні роки вулиця активно забудовується сучасними багатоповерховими будинками.

Одною з найкрасивіших і найбільш незвичайних будівель у Полтаві є житловий будинок за адресою вул. Паризької Комуни, 15.

Будинок побудований у вигляді казкового арабського палацу, в нехарактерному для наших місць мавританському стилі. За легендою, його в 1906 році побудував Наум Бахмутський, який був підрядником при зведенні іншої пам'ятки архітектури - Селянського банку (зараз ця будівля СБУ по вулиці Жовтневій). У якості плати Бахмутському повинні були дістатися гроші, заощаджені при будівництві об'єкта. Але коштів Наумові вистачило не тільки на спорудження будівлі Селянського банку, але і на цей будинок, який він побудував для своєї коханки. До речі, якщо будете біля цього будинку, обов'язково розшукайте під'їзну доріжку, що зберіглася до наших днів. На ній видно зображення зірки Давида!

Музичні класи Ф. І. Базилевич. Відкриті Феофанією Іванівною Базилевичу 1900 р. Навчали гри на фортепіано та хорового співу. Директором був вільний художник Леонід Леонідович Лісовський, він же вів і клас фортепіано. Гри на фортепіано також навчали Ю. М. Кошевська,С. Й. Грекович

Клас хорового співу вів диригент і викладач співів у навчальних закладах Полтави Іван Миколайович Ризенко(1846—1932). Згодом стали навчати гри на скрипці, сольного співу, викладати елементарну теорію сольфеджіо, гармонії. Тут також працював хоровий диригент, композитор і педагог Ф. М. Попадич, клас теорії та гармонії вела В. С. Навроцька, клас сольного співу — А. Ваккерта М. М. Денисенко(перша вчителька народного артиста СРСР І. С. Козловського).

(адреса вул.Паризької Комуни, 44)

КАДЕТСЬКИЙ КОРПУС - про цю пам'ятку національного значення взагалі не треба говорити. Свідомий полтавець й українець, безперечно, знає, читав і/або бачив ансамбль Круглої площі та її невід'ємну частину - Петровський Кадетський корпус.

Нинішній стан будівлі - це ганьба міста та його керівництва.

"Останній Бастіон" власними зусиллями прибирав пам'ятку, а лідер об'єднання Геннадій Сікалов готовий відновлювати будівлю, проте доки при владі перебуває корумпований синдикат, зокрема міський голова Олександр Мамай та його поплічники, доки обласну адміністрацію очолює Валерій Головко, доки на славі Кадетського робить собі піар Матковський "Половинка", це сізіфова праця. Ми своїми зусиллями та силами свідомих полтавців (а таких меншість, більшість просто клює на цукор) відновлюємо Кадетський корпус, а Мамай, Головко, Матковський і компанія ЩОДНЯ своїм лайном засмічують як цю, так і інші пам'ятки.

"Бастіон" звик, що еліта завжди в меншості, але ми ВІДНОВЛЮЄМО історію для нащадків, а не прибираємо фекалії чиновників. 

ГОЛОВНИЙ ніколи й нічого не робить даремно. Він не викликається прибирати за кимось. Ми чекаємо, поки паразити захлинуться у кількості власних відходів й почнуть конвульсивно поглинати його назад.

І лишилося недовго. Мамай, Матковський, Головко вже, дарутйе на слові, насрали стільки, що стоять по шию у власному ...вні. 


Аристотель, коли змальовував ідеальну державу, найефективнішою формою правління ставив АРИСТОКРАТІЮ. Це форма правління ОСВІЧЕНОЇ меншості. Тобто, еліти. Люди, які знають ціну мистецтву, культурі, люди високоосвічені, духовні.

Аристократичні очільники ніколи не роздаватимуть цукор, ніколи не купуватимуть виборців 400 гривнями чи білетами в кіно, ніколи не робитимуть справи на ПОЛОВИнКУ. 

Керманичі на такому рівні (аристократії) думають не про день сьогоднішній, а на сто років уперед мінімум. Над ними гроші не мають влади, оскільки вони усвідомлюють їхню марноту. Гармонія в правлінні - ось, що вони сповідують. А правління - це теж мистецтво. 

"Останній Бастіон" бачить, як ставляться нинішні чиновники до мистецтва, історії, культури. Стан Кадетського корпусу, занедбаний стан історичної будівлі Наума Бахмутсього, в нехарактерному для української архітектури стилі, підпал музичних класів Базилевич (сподіваємося, ви усвідомлюєте, що будівлю, яка простояла понад сто років й навіть не тріснула, сама загорітися не могла), перлина - Кадетський корпус. Подивіться, що міська влада за ці роки правління зробила з історичними  пам'ятками! Зате, ми підкреслювали вгорі, вони пишаються однотипними багатоповерхівками, які почасти незаконно будують на місці архітектурних пам'яток (Ляхова, 10, тому приклад).

Багатоповерхівки, у яких немає жодної естетики, замість вікової історії. Гроші замість самоусвідомлення. Ось результат, який ми бачимо від команди "Половинки", Мамая та Головка. Вони свідомо знищуюють історичну Полтаву! Це потомки вандалів, які нищили нашу історію в 20-30 рр. минулого століття. Ми ж зазначали, історія рухається по спіралі. 

Що ж міліція і прокуратура? Вони в долі. 

Нагадаємо, що ми, народ України, зокрема полтавці, за свої податки утримуємо цих чиновників, а вони відмивають мільйони на руйнуванні нашого міста, історії та в широкому розумінні, свідомості.

У нинішній верхівці Полтави ми не бачимо еліти!

Про це треба писати. "Останній Бастіон" порушує ці проблеми, бо тільки будучи головними в цій ситуації, можна її змінити й не дати паразитам захопити й пертравити на фекалії все старовинне, історичне, вартісне, естетичне.

І ГОЛОВНИЙ знає, як це зробити. Але спершу ми змусимо чиновників, які роками породжували лайно, поглинути його в себе. Бо ж перел під ноги свиням не кидають. Усе одно, вони не бачать їх. Як не бачать Кадетського корпусу, будівель по вул. Паризької комуни, старовинної фортеці на схилах Іванової гори. Із мишиної нори видно тільки власні схванки зерна (читай цукру - ОБ). 

У забичених вандалів немає історії - минулого, вони її знищили, а отже - у них немає і майбутнього. 

ГОЛОВНИЙ ЗАВЖДИ ДУМАЄ ПРО МАЙБУТНЄ, БО ПАМ'ЯТАЄ МИНУЛЕ. 


ТО ХТО В ПОЛТАВІ ГОЛОВНИЙ

Коментарі