•  

ЯК ГРОМАДА У НАФТОВИКІВ СВІЙ ПДФО «ВИБИВАЛА»

880
Поділитися
ЯК ГРОМАДА У НАФТОВИКІВ СВІЙ ПДФО «ВИБИВАЛА»

У Сергіївці озерце Барзакове перекопирсане. Давнє озеро, що знало козацькі часи, на ладан ще не дише, але якщо «добрі люди» піднатужаться, то оспівана Тичиною Хорол–річка, яку живить це озеро, може серйозно постраждати і стати справді «не тією». Вода з криниць в Новоселівці пішла у підземні порожнини. Жителі Качанового масово хворіють на невиліковні хвороби. Ні, це – ще не Судний день. Це – наслідки діяльності нафтовидобувних підприємств на території Сергіївської об'єднаної територіальної громади.

Сергіївка – типове українське гарне село з багатою історією, привітними людьми, чарівною природою, і допікають сергіївців, як і більшість українців, теж стандартні наші недолугості – дороги, екологія, забруднена вода. У сергіївців біди мають власну адресу: всі вони є результатом діяльності двох великих ПАТ – «Укрнафти» і «Укртранснафти». Та коли останнє сплачує податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) до місцевого бюджету (і це 60 відсотків), то «Укрнафта» його перераховує за місцем юридичної реєстрації підприємства. Якщо ж взяти до уваги, що в «Укрнафті» працюють близько двохсот мешканців Сергіївки і тисяча – Гадяча, і те, що заробітки у хлопців не мінімальні, то суми, які, минаючи місцевий бюджет, надходять на київські рахунки – просто обурюють місцевих посполитих. І не жаба їх давить, а неприхована соціальна дискримінація.

Гадяцький район не обділений ні родовищами газу, ні нафти. Багаті на них і надра Сергіївської, тепер уже об’єднаної, територіальної громади. Та виходить, що всупереч Основному Закону (Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу)з того багатства місцевий український люд не має нічого. Звісно, якась бабуся Уляна із Мочанівського кутка у Сергіївці, реалізуючи своє конституційне право, могла б теж поставити у своєму дворі маленьку вишечку чи запустити нафтопереробний заводик! Тільки хто би її до тих народних надр пустить – ними користаються меткіші за бабцю люди, котрі «набили руку» і на маніпуляціях «законним дишлом», і на викачці грошей.

– Ми платимо до місцевого бюджету зі своїх заробітних плат 18 % податку, на ці кошти утримуємо ФАПи, дитячі садки, школи, дороги. Решта жителів, котрі працюють на нафтогазовидобувному підприємстві – наших двісті та тисяча гадячан – сплачують податок до Полтави чи Києва. Несправедливість кричуща: працівник «Укрнафти» лікуватися йде до місцевого ФАПу і дитину відводить до місцевого садочка чи школи, а на утримання цих закладів не дає ні копійки!, – з прикрістю говорив Сергіївський сільський голова Ігор Лідовий на зустрічі журналістів «Вісника» з місцевими депутатами та активістами. Люди хочуть, щоб громадськість і преса допомогли нарешті «дотиснути» правління «Укрнафти» і таки змусити платити податок до місцевого бюджету. Бо, як виявилося, справа ця вже надто задавнена.

Колишній сільський голова Анатолій Київський пригадує, що за радянських часів проблем із нафтовиками не було – жили з ними душа в душу. Але коли кілька років тому пан Анатолій звернувся до керівництва місцевого підрозділу «Укрнафти» з проханням підтримати футбольну команду, скупенькі «бюджетонаповнювачі» стяглися на … тисячу гривень. «Якось не по-чесному виходить», – бідкається колишній голова.

Та чи не найбільше люди нарікають на стан доріг.

– Уявіть собі, одна труба важить тонну, їх навантажують на ваговози по 30–­40 штук. Чи витримають таку вагу наші дороги?, – продовжує аргументувати свою позицію Ігор Лідовий. — Ми у минулому році зробили два містки через річку Хорол, але нафтовики їх розвалили. Провели ямковий ремонт – його вже й сліду немає. Закупили і розставили обмежувальні знаки, та кого вони стримають? Бідна наша земля – її щороку перевертають, перекопують, утрамбовують. Усі великі витрати рекультивації лягають на наші плечі – щебінь підвези, розрівняй, облаштуй після них. Причому нам завжди обіцяють, що після себе лад наведуть. Та вже після перших дощів той «лад» просідає, доводиться нам братися. Звичайно, «Укрнафта» виділяє спонсорську допомогу, але на 100 чи 200 тисяч гривень у рік капітально дороги не відремонтуєш. Ось ПДФО до нашого бюджету вирішив би справу кардинально.

Та якщо понівечену дорогу можна якось полатати, наголошували учасники зустрічі, то людське здоров’я, яке нищить сусідство із об’єктами нафтопереробного підприємства, не поверне ніхто. Люди дихають бозна яким повітрям, п’ють не воду, а коктейлі з елементів таблиці Менделєєва. Депутати розповіли, що якось бачили чорну димову завісу недалеко від людських осель. Можна тільки здогадуватися, чим там у нафтовиків диміло.

У Сергіївській ОТГ, як, власне, й в усьому районі, мало назвати патовою ситуацію з водою. Що колись водою з Хоролу можна було спрагу вгамувати, діти вже не вірять – адже їм і купатися в річці тепер заборонено! Коли житель села Вирішального Павло Пащенко отримав висновок санстанції на зразок своєї питної води, бо чомусь згорталася приготовлена на ній каша для малого онука, чуб у чоловіка сторчма став – які там санітарно гігієнічні норми! На ту воду навіть дивитися не бажано.

От у Новоселівці не стало води в колодязях і свердловинах, люди змушені були возити її діжками аж із Качанового. На власну водяну свердловину новоселівцям потрібно більше мільйона.

«Куди не кинь, всюди – клин», – скаржаться посполиті. Кошти на дороги, безпечні водогони, оздоровлення, на ремонт зруйнованих вібрацією будинків (качанівську станцію чути вночі аж у Сергіївці – компресори гудуть так, що тріскаються стіни і відстають шпалери) – успішно акумулював би місцевий бюджет з податку на доходи фізичних осіб, але поки що громади чують лише відмовки. Та наразі вже Сергіївська ОТГ хоче довести справу до кінця. На останній сесії депутати прийняли звернення до голови облради Валерія Голов­ка, очільників Гадяцького та Лохвицького районів Володимира Нікітенка та Анатолія Храпаля, до правління ПАТ «Укрнафта». У відкритому листі виклали свої аргументи щодо сплати ПДФО до місцевого, тобто Сергіївського, бюджету.

Сергіївці ґрунтовно підготувалися до боротьби: залучили юридичну фірму, озброїлися коментарями фахівців. Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області нарешті повідомило, що вимоги Сергіївської ОТГ щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб підприємствами, які здійснюють свою діяльність на її території, є правомірними.

Голова Сергіївської ОТГ Ігор Лідовий

 Сергіївська територіальна громада може показати іншим громадам приклад, як слід відстоювати свої законні права, адже усім сьогодні потрібні кошти на розвиток села. – говорить Ігор Лідовий. – У тому разі, якщо «Укрнафта» не піде нам назустріч, подамо на підприємство колективний позов до суду. Ми переконані, що правда буде на нашому боці.

Довідка «Вісника»

ПАТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, яка входить до НАК «Нафтогаз України». Видобуває понад 90% нафти, 27% газового конденсату та 17 % газу від загального видобутку вуглеводнів в Україні. Має близько 30 тисяч співробітників та дочірні підприємства у восьми областях України (НГВУ «Полтаванафтогаз» одне із них). Валовий дохід у 2010 році склав майже 28 мільярдів гривень. Засноване у 1994 році. Голова правління – Марк Роллінс, британський підприємець, який очолив підприємство у вересні 2015 року. Серед членів наглядової ради можна зустріти цікаві і знайомі прізвища, як­от: Андрій Коболєв, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Михайло Кіперман, Ігор Палиця. 

Надія Страшко

Фото Вікторії Білоус

Коментарі