•  

Як Кабмін розподіляє гроші по регіонах

220

У проекті Бюджету-2019, який Кабмін передав у парламент, відображені пропозиції щодо розподілу коштів на «три кити» держфінансування: освіту, медицину і дороги. Вивчивши проект, виявилася диспропорція в роздачі грошей між деякими областями.

Експерти стверджують: мова про передвиборчі субвенції, і влада просто «купує» лояльність близьких ментально регіонів.

Субвенції регіонам з бюджету - це спосіб цільового розподілу коштів: так з центральної «скарбнички» плануються витрати на соціально значущі проекти. «Але субвенції лише покривають різницю між можливістю місцевого бюджету та його потребами - тобто фінансується лише дефіцит», - пояснив економічний експерт Всеволод Степанюк.

І тут виявилися дві закономірності: в одному випадку субвенції «розмазуються тонким шаром» по всій країні, в другому - розподіляються дуже нерівномірно (очевидно, в цій частині розмір як раз і залежить від потреб конкретного регіону). Перша закономірність підтверджується прикладом субвенцій для розвитку сільської медицини: області одержують відносно порівну засобів. Закарпатська, Одеська, Вінницька, Івано-Франківська області - близько 60 млн грн, Львівська - 75 млн. Менше пощастило Київській (51 млн), Житомирській (38,7 млн) і Полтавській (41 млн). Запорізька, Луганська, Херсонська і зовсім «пасуть задніх» - отримають близько 30 млн грн, а в абсолютних аутсайдерах - Луганська обл. (Всього 21,7 млн), правда, це можна пояснити малими розмірами підконтрольної частини регіону.

Також невелика диспропорція при розподілі коштів на забезпечення регіонів каретами швидкої допомоги. У «лідерах» тут Дніпропетровська обл. (11,5 млн), Київ (10,4 млн), Львівська та Одеська обл. (8,5-9 млн), а Вінницька, Київська, Рівненська, Херсонська області отримають приблизно по 5-6 млн залежно від кількості населення. З тієї ж причини Луганська обл. і Волинь отримають всього по 2-3 млн. «Таке розмазування субвенцій по областях пов'язано, перш за все, з політикою децентралізації, а також з необхідністю в рік виборів підтримати місцевих губернаторів і еліти, - пояснив Степанюк. - Коли гроші витрачаються на області, це, по-перше, піар для уряду, а по-друге, місцеві еліти будуть більш зацікавлені в підтримці центру, агітації за нього ».

Передвиборний «ручник»

Другу тенденцію ілюструє розподіл коштів на «будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення» (в тому числі регіони отримують гроші на комунальні дороги). В абсолютних чемпіонах - Вінницька область (якщо показники затвердять, в 2019 році вона отримає аж 1,01 млрд на свої дороги). Також непогані позиції у Харківської обл. (984,8 млн), Житомирської (932,7 млн), Полтавської (965,8 млн). Трохи менше отримають Львівська (876,9 млн), Одеська (742,5 млн) і Київська області (856,7 млн). Аутсайдери - Закарпаття з 325,8 млн, Миколаївська (445,3 млн) і Рівненська обл. (422,2 млн). «Якщо з медичними та освітніми субвенціями завжди було просто - основна їх частина йде на виплату зарплат (і тут нічого не поробиш), то на ремонт і будівництво доріг можна виділити будь-яку суму - відповідальності нуль! - розводить руками економічний експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко. - Більш того, кому і скільки коштів додати на субвенції, визначається виключно «ручником» перед майбутніми виборами - тобто суми залежать від побажань Кабміну ».

З медичними субвенціями, втім, також все непросто. В загальному «командному заліку» витрати на медицину по країні пропорційні населенню: Дніпропетровська область (3,2 млн чоловік) отримає 4,7 млрд грн, Івано-Франківська (1,3 млн чоловік) - всього 2 млрд грн. А ось якщо заглянути «глибше» в таблиці, переглянувши дані по містах, виявляється, що та ж Вінниця отримає на 2019 рік ... 1,1 млрд грн (що в цілому більше, ніж передбачено для Полтавської або Луганської областей). Майже стільки ж отримає Харків, чиє населення в чотири рази більше вінницького (дані на 2013 рік).

Також Вінницька область в лідерах за розміром субвенцій для освіти: на 2019 рік вона отримає 1,5 млрд грн (проти 775 млн для Дніпропетровської, 680 млн - Житомирської, 659 млн - Миколаївської). Непогано йдуть справи з «освітньою» субвенцією у Львівській обл. (2,3 млрд грн), Київській (2 млрд), Рівненській (1,8 млрд) і Одеській (1,7 млрд). Чернівецькій області дістанеться всього 824 млрд (що непогано в порівнянні з минулим роком - було 763 млрд). До речі, з аналітичних записок випливає, що середня сума, що виділяється на одного учня в рік, перевищує 10 тис. грн (для Києва вона, наприклад, складе 10,8 тис). А в лідерах по цій сумі західноукраїнські міста Болехів (15,4 тис / рік) і Яремче (15,6 тис / рік), Хуст (13,2 тис / рік), а також Люботин Харківської області з 11,8 тис / рік .

«Тут очевидна тенденція - для Кабміну, який розподіляє субвенції, є області, в яких проживають «хороші» виборці (в розрахунок береться поточна соціологія і дані за попередніми виборами), а також ті області, які свідомо «не свої». Принцип потворний, але втілюється владою, - пояснив економіст Олексій Плотніков. - І це ще попередній варіант бюджету (ми не виявили в ньому статей на «соціально-економічний розвиток регіонів», субвенцій, які витрачаються в округах депутатами - авт.) - ближче до зими з'являться нові варіанти бюджету, в яких збільшать видаткову частину з метою закрити «депутатські» питання ».

Звідки доходи?

На думку Плотнікова, нинішній проект кошторису на 2019 рік носить поки «рамковий» характер. «Він слабо інформативний, вельми обрізаний. Там, наприклад, майже не прописаний механізм формування дохідної частини », - уточнює експерт. З досвіду «верстки» бюджетів попередніх років можна стверджувати, що, по-перше, доходи бюджету прописуються чіткіше ближче до фінального голосування. І, по-друге, що доходи будуть вищими ще хоча б на 4-5% до грудня.

Поки ж дохідна частина розподілена так: майже третину надходжень - 339 млрд - повинен забезпечити імпортний ПДВ (в «плюсі» на 40 млрд грн від минулого року, або на 13%). Податок на доходи фізосіб також показує плюс на 106,2 млрд (16,6%), ПДВ на товари, вироблені в країні (+ 12%, до 94,6 млрд), податок на прибуток підприємства (+ 12,5% до 92,6 млрд) і акциз (+ 14,5% до 89,4 млрд грн). Зниження показників очікується всього по двох позиціях - прибутку Нацбанку (-5 млрд грн) і отримання акцизу на імпортні товари (-1,6 млрд грн).

Тарас Козуб

Посилання на джерело: https://kurs.com.ua/novost/81673-kak-kabmin-ras...

Коментарі