Про мертвих або добре, або нічого, крім правди, сказав Хілон у VI століття до н.е. Мудрець зі Спарти явно не бачив суддівства в українській першості, в іншому випадку історію збагатили б ще які-небудь його цитати вже на цю тему. «Євро-рейтинг» вирішив навести цифри, які характеризують загальний стан суддівства та діяльність українських суддів у 1-18 турах чемпіонату України.
Схема вирахування впливу арбітрів на результат матчу враховує: відхилення ключових рішень (фіксування порушень, винесення попереджень та ін.). Від усереднених значень в українському чемпіонаті, винесення цих рішень переважно на користь однієї з команд, наявність помилкових дій, які кардинально вплинули на результат матчу (пенальті , офсайд, видалення). Іншими словами, якщо суддя в грі винесе 10 попереджень, замість традиційних 4-8, то його дії більшою мірою впливають на малюнок і найімовірніший результат поєдинку. Якщо, при цьому, 7 з 10 «гірчичників» виписані однією із команд, оцінка дій арбітра знову знижується. Призначення в такій грі пенальті за неіснуюче порушення або, навпаки, його непризначення, вже не дозволяє говорити про якісну роботу рефері. В результаті аналізу дій арбітра з урахуванням перерахованих вище факторів, визначається ступінь його впливу на підсумок зустрічі. Чим вище цей ступінь впливу, тим менш якісною може вважатися робота арбітра.
Зміни манери суддівства в чемпіонаті України
Як бачимо, з моменту старту чемпіонату питома вага проблемних ігор стрімко збільшується. Можна, мабуть, говорити навіть про суддівську вакханалію, яка розпочалася з 13 туру, коли грубі помилки були присутні чи не в кожному другому матчі. Та й загальний підсумковий результат – 22,4% ігор із істотним впливом рефері на результат зустрічей, це дуже поганий показник. Зауважимо, що тільки результати перших шести турів цілком порівнянні з показниками більшості європейських чемпіонатів.
Найпроблемніші матчі чемпіонату України в перших вісімнадцяти турах
Рейтингова оцінка дозволяє скласти список матчів, в яких рішення арбітрів вплинули на кінцевий результат зустрічі. ТОП-10 поєдинків із найвищим ступенем впливу рефері представлені нижче.
Представлений вище список цікавий тим, що кількість матчів за участю лідерів чемпіонату «Шахтаря» та «Динамо» обмежилося лише трьома поєдинками. (По два у кожного клубу). Ігри за участю «Зорі» взагалі не увійшли в ТОП-10 поєдинків, де вплив рефері було найбільш помітно.
Оцінка впливу арбітрів дозволяє виділяти також і матчі, в яких вплив «людей в чорному» на поєдинок був мінімальним. У цьому випадку рейтингова оцінка не перевищує 2 бали.
За весь час подібних зустрічей набралося всього сім (6,5% від загального числа матчів). При цьому, у другому колі – жодного! Та й поєдинків, коли вплив на хід матчу оцінювалося на рівні «нижче середнього» (за рейтинговою шкалою – від 2 до 2,99 балів) набралося всього десять. У той час, як в першому колі було зафіксовано 26 таких ігор.
Команди далеко не рівномірно брали участь у проблемних зустрічах. На частку деяких довелося в два рази більше середніх чотирьох поєдинків (у «Волині» їх виявилося 8). «Карпати», навпаки, провели тільки одну зустріч, в якій був зафіксований вплив дій судді на кінцевий результат.
Зауважимо, що арбітри помилялися, як правило, в обидві сторони. Хоча, певні симпатії і антипатії присутні. Наприклад, у «Волині» в 8 матчах зафіксовано 5 помилок на користь її супротивників і 3 рішення, які давали перевагу лучанам. У «Динамо» – це співвідношення виглядає наступним чином: 4 на користь киян і 3 на користь їх суперникам (у зустрічі «Шахтар» – «Динамо» помилки були обопільні).
У «Сталі» та «Ворскли» співвідношення такі: 2 в покористь, 3 – на шкоду і 2 і 5 відповідно. У «Ворскли» подібна ситуація виникла через те, що в матчі 4-го туру «Дніпро» – «Ворскла», арбітр помилявся в обидві сторони. А в поєдинку 10 туру «Ворскла» – «Олімпік» було 2 помилки на користь суперника (гол з «поза грою» і непризначений пенальті). В принципі, визначити ступінь впливу суддів на результат зустрічі на користь кожної команди вболівальники можуть і самостійно, хоча суб'єктивний фактор тут буде відігравати суттєву роль.
Підсумовуючи, підкреслимо, що не було помітно явної спроби рефері судити на користь окремих клубів протягом всіх 18 турів. Помилки на користь провідних команд зустрічаються в усіх чемпіонатах і пов'язані з певним тиском над «людиною в чорному» імені команди, а також – резонансом самої події. Хоча, деяка перевага рішень на користь «Динамо» (4 «позитивні» результативні помилки), в порівнянні з «Шахтарем» (3 такі помилки) і Зорею (1 помилка) мало місце бути. Чи не настільки значуща перевага, як могло здатися по ходу першості.
Більше питань стосовно суддівського корпусу в луцькій команді. «Волинь» страждала від суддівських помилок більше, ніж будь-яка інша команда в чемпіонаті. Після такого аналізу починаєш дивитися на висловлювання Кварцяного вже трохи інакше. Про схоже ставлення може, напевно, говорити і Сачко – при меншій кількості неоднозначних зустрічей, деякі рішення суддів виглядають більш «опукло».
У цілому ж, в Україні, простежується тенденція різкого погіршення загальної якості суддівської роботи. Складно пояснити, чому у другому колі відбулося таке стрімке погіршення суддівства в чемпіонаті. Можливо, це пов'язано з накопиченою втомою (як прийнято пояснювати специфіку провалів у спортсменів). Тільки звідки їй узятися? Більш імовірним здається відсутність роботи з суддями з боку контролюючого органу – Комітету арбітрів. Адже навіть після помилок більшість суддів продовжувало залучатися до обслуговування поєдинків у Прем'єр-лізі. Іноді, в наступному ж турі.
Довідково: Рейтинг впливу арбітрів – думка Рейтингового агентства про ступінь впливу суддів на кінцевий результат матчу. Визначення рейтингу проводиться на основі інформації про вжиті арбітром у ході гри заходах: призначених штрафних, пенальті, винесених попередженнях, зарахованих або скасованих голах та ін.
Віктор Карпенко