Пекін окреслив «червоні лінії» напередодні перемовин з ЄС і США.
Китай впевнено окреслює межі власної економічної моделі напередодні ключових перемовин із Заходом. Експерти та аналітики кажуть, що Пекін явно не збирається йти на значні поступки ні Вашингтону, ні Брюсселю.
Президент Сі Цзіньпін та його американський колега Дональд Трамп планують цього року нові особисті зустрічі, тоді як Брюссель встановив жовтневий дедлайн для Пекіна щодо врегулювання суперечок. Про це пише видання Reuters.
Занепокоєння зростає через торговельний профіцит Китаю, що перевищує трильйон доларів, тоді як торговельний дефіцит ЄС у торгівлі з Китаєм торік у середньому становив мільярд доларів щодня. Західні країни характеризують політику Китаю як меркантилістську й таку, що суперечить правилам глобальної торгівлі.
У ЄС переконані, що надання владою преференцій виробникам дозволяє Китаю наповнювати світові ринки дешевими товарами. Цим він підриває промисловість країн, які прагнуть більш збалансованого зростання.
План Китаю проти дій ЄС і США
Днями Міністерство комерції звинуватило Захід у протекціонізмі, назвавши тезу про «надлишкові виробничі потужності» Китаю логічно хибною та такою, що приховує справжні мотиви. Водночас влада визнала низький рівень споживання в Китаї, назвавши його закономірним наслідком інвестиційної моделі розвитку.
Проте, за словами економіста Сюй Тяньчена, Пекін лише прагне пояснити свою позицію партнерам і чітко окреслює «червону лінію» щодо неприйнятності дискримінації китайських компаній. Фахівець вказує на те, що прем’єр КНР Лі Цян намагався замінити наратив про «китайський шок 2.0» на «китайську можливість 2.0», однак ця риторика не переконує країни, які відчувають наплив китайського експорту.
Наразі Пекін уже уповільнив темпи інвестування через контроль за витратами місцевої влади, яку звинувачують у створенні надлишкових виробничих потужностей. Пекін визнає дисбаланс попиту й пропозиції та обіцяє припинити цінові війни, однак поки що не проводить масштабних структурних реформ.
Що кажуть експерти
Головна економістка Natixis з питань Азійсько-Тихоокеанського регіону Алісія Гарсія-Ерреро вважає, що епізод із тарифами Трампа дав Пекіну шаблон «керованої взаємодії», який Китай тепер застосовує і щодо Європи, фактично виграючи час. За її словами, меседжі Пекіна щодо власної економічної моделі звучать значно впевненіше й чіткіше, ніж рік чи два тому.
Водночас міжнародні дослідження свідчать, що політика Пекіна загрожує як світовій економіці, так і самому Китаю. За даними нещодавнього звіту ОЕСР, зростання ринкової частки майже 60% китайських компаній можна пояснити отриманими субсидіями.
Дослідження Банку Італії засвідчило, що близько 75% зростання китайського експорту зумовлено внутрішніми факторами — слабким споживанням і надлишковими потужностями. Звіт McKinsey Global Institute показав, що Китай щороку нарощує виробничі активи втричі швидше, ніж Європа й США разом узяті.
Співзасновник дослідницької компанії Rhodium Group Деніел Розен зазначив, що китайські «аргументи» звучать дедалі частіше. На його думку, докази системних внутрішніх економічних проблем КНР, які створюють негативні наслідки для решти світу, накопичуються ще швидшими темпами.