Від Індії до Нового світу: подорож Христофора Колумба, яка змінила історію.
З падінням Константинополя, у 1453 році завойованого османами, торговий шлях до Індії за прянощами і шовком, який раніше пролягав суходолом через Близький Схід, для європейців значно ускладнився.
Альтернативний маршрут до Індії португальському королю Жуану II запропонував генуезець Христофор Колумб, досвідчений торговий агент, що багато років провів у плаваннях Середземномор'ям, бував в Ісландії і Західній Африці, й вже кілька років жив у Лісабоні. Не маючи систематичної освіти, він самотужки вивчив астрономію та географію і вважав, що лише Атлантичний океан, або, як тоді казали, Океанське море, відділяє Європу від багатої Індії, до якої можна доплисти, рухаючись на Захід. Базуючись на неправильних розрахунках радіусу Землі, виконаних флорентійцем Паоло Тосканеллі, і хибних, ще з часів Птолемея, уявленнях про розмір Євразії, яка начебто займала половину земної поверхні, Колумб стверджував, що відстань від Канарських островів до Японії становить 3700 км (у шість разів менше реальної). Але й вона у XV столітті вона була нездоланною, через неможливість перевезти навіть найбільшими кораблями достатнього запасу води і провіанту,
Незважаючи на багаторічні невдачі, надії реалізувати свій намір Колумб не втрачав і 6 вересня,залишивши порт Сан-Себастьян на острові Гомера, вирушила у плавання на Захід.13 вересня Колумб зауважив, що стрілка компасу більше не вказує на Північну зірку. Маловідоме на той час явище магнітного відхилення він намагався приховати від схильного до бунту екіпажу, але за кілька днів його помітили капітани усіх суден і Колумбу довелось докласти чималих зусиль, щоб умовити власників кораблів не повертатись в Іспанію. Зрештою на 21-й день плавання,7 жовтня, у небі були помічені «великі зграї птахів» і Колумб змінив курс корабля, щоб слідувати за напрямком їх польоту.
Діставшись острова Арена (нині Реґед-Айленд), Колумб змінив курс на південь і 28 жовтня дістався сучасної Куби, названої ним Жуана.
Вважаючи, що він перебуває на півночі материка, Колумб рушив на південь вздовж узбережжя і 5 грудня відкрив острів Еспаньйола (нині Гаїті). Продовжуючи плавання на південний схід, на Різдво флагман експедиції «Санта-Марія» сів на рифи (біля сучасного міста Кап-Аїтьєн). Власник і капіан корабля Хуан де ла Коса з більшою частиною команди кинув його напризволяще і Колумбу довелось рятувати провіант і гармати з допомогою туземців, що з берега з інтересом спостерігали за європейцями. Вождь Гуаканагарі дозволив іспанцям з решток караки збудувати на узбережжі невеликий форт, відомий як Ла-Навідад, в якому залишився гарнізон з 39 чоловік, і 13 січчня 1493 року із затоки Рінкон експедиція Колумба рушила на батьківщину.
При кастильському дворі Христофор Колумб був прийнятий з належними першовідкривачу почестями. Ще перебуваючи на зворотному шляху, 15 лютого він написав іспанським монархам листа, яким повідомляв про зроблене ним відкриття нового маршруту до Азії. Перебільшуючи багатство Жуани (Куби) і Еспаньоли (Гаїті), котрі він вважав островами поблизу материкового Китаю, Колумб дав опис тубільців, яких означав як індіанців, особливо підкресливши їх покірність та готовність прийняти християнство, і закликав до спорядження нової експедиції. На відзначення її перспектив він продемонстрував королю Фердинанду і королеві Ізабеллі зразки тамтешніх прикрас, силоміць привезених з Еспанйоли тубільців, кілька самородків золота, перли, а також невідомі доти тютюн, ананас, перець чилі, індичку і гамак. Хоча він і не привіз очікувані чорний перець, імбир чи гвоздику, Колумб був удостоєний честі обідати з іспанськими монархами за одним столом, де йому особисто прислуговував дегустатор і лакей.