Як Індиченко поховав Кривоноса і Клименка заживо.
«Справа Тимошенко», зліплена старим одеським аферистом Індиченко, давнім знайомим Юрія Луценка, стала вироком не Юлії Тимошенко, а керівництву НАБУ і САП. Питання давно не у винності чи невинності Тимошенко, а у професійній неспроможності та правовому нігілізмі антикорупційної вертикалі, за яку персонально відповідають директор НАБУ Семен Кривонос і голова САП Олександр Клименко, повідомляють ОРД та Володимир Бойко.
Кримінальне провадження зареєстровано 27 листопада 2025 року на надуманій підставі: в ЄРДР внесли абстрактну «інформацію» про нібито існуюче злочинне об’єднання у Верховній Раді.
Без фактів, подій та конкретних осіб. Реальна мета очевидна — отримати санкції на НСРД щодо народних депутатів, які не проявляють лояльність Кривоносу і Клименку.
До 9 січня 2026 року у справі не проводилося жодного гласного слідчого дії.
9 січня 2026 року в НАБУ «добровільно» з’являється депутат Ігор Копитін — при тому, що сам він є фігурантом іншого провадження НАБУ. За версією САП, він заявляє, що Тимошенко нібито три тижні тому запропонувала йому гроші за голосування разом з «Батьківщиною», і просить диктофон для запису розмови. При цьому детективи НАБУ ще 7 січня — за два дні до візиту Копитіна — вже мали ухвалу суду на проведення НСРД щодо Тимошенко з його участю. Тобто Копитін ще «не знав», а Кривонос і Клименко вже все знали.
Ключове: кримінального провадження за фактом нібито підкупу Тимошенко депутата Копитіна досі не існує. Усі НСРД та обшук в офісі «Батьківщини» проводилися в іншій справі від 27.11.2025, яка не має стосунку до інкримінованого епізоду. З правової точки зору це робить усі отримані «докази» нікчемними.
Тимошенко інкримінують єдиний епізод — розмову з Копитином 12 січня 2026 року. За версією САП, вона нібито натякнула на виплату по 10 тисяч доларів на місяць, нібито написавши суму на папері. Передачі грошей не було — жодного разу. Після цього 13 січня НАБУ прийшло з обшуком в офіс «Батьківщини», коли Тимошенко була там одна, нічого не знайшло і вилучило з її сумки 40 тисяч доларів, які не мають стосунку до предмета підозри.
Незважаючи на відсутність доказів, детектив НАБУ подає клопотання до ВАКС. Єдиний «доказовий» матеріал — фрагмент розмови невідомо про що. Сам Копитин у суд не викликається і ховається під псевдонімом «Мазур». За відсутності аргументів НАБУ приєднує до справи вирок судді Кирєєва від 11 жовтня 2011 року, намагаючись представити Тимошенко «рецидивісткою», ігноруючи правову та міжнародну оцінку цього вироку.
Рішення судді ВАКС Віталія Дубаса, який частково задовольнив клопотання, лише закріпило картину інституційної деградації.
Переслідування народного депутата за політичну діяльність — а робота з голосами та руйнування монобільшості є саме політичною діяльністю — недопустиме у правовій державі. Використання діючих депутатів як агентів правоохоронних органів у багатьох країнах прямо заборонено. Відкриття кримінального провадження без факту передачі грошей, на підставі сумнівного та, по суті, незаконного запису розмови — це не боротьба з корупцією.
В результаті Індиченко дійсно «поховав» Кривоноса і Клименка — не політично, а професійно. НАБУ і САП публічно продемонстрували не правосуддя, а юридичну безпомічність і готовність використовувати кримінальне переслідування як інструмент політичного тиску. Формально — процес. По суті — ганьба.
Джерело: Неймовірно, але факт