Історія під загрозою: як Полтава «рятує» культурну спадщину.
У Полтавській міськраді відбулося засідання робочої групи, яка має на меті охорону культурної спадщини та збереження історичного середовища громади. Серед учасників групи — секретар міської ради, її заступники, посадовці міськради та ОВА, а також історики, краєзнавці й архітектори, зокрема члени громадської організації «Save Poltava».
На зустрічі обговорювали, як зберегти унікальні будівлі, простори й пам’ятки. Про це повідомила Катерина Ямщикова. Окреслили ключові напрями роботи, перші кроки та критичні точки. Серед завдань — перевірка стану пам’яток та охоронюваних територій, підготовка аналітики й рекомендацій, взаємодія з балансоутримувачами та міністерствами, участь у формуванні управлінських рішень і програм.
У пріоритеті — найвразливіші об’єкти: Будинок Глейзера, особняк кінця ХІХ ст. на вул. Європейська, 3, будинок на вул. Конституції, 9, та ансамбль Круглої площі.
Ініціативна група планує співпрацювати з балансоутримувачами, готувати звернення та організовувати зустрічі, формувати рекомендації. У планах також — архітектурні конкурси, зокрема щодо перехрестя вулиць Спаської та Пилипа Орлика, а також облаштування простору на місці годинника на вул. Соборності.
Під увагою групи також перебуватимуть нововиявлені пам’ятки.
На засіданні обговорили організацію архітектурного конкурсу та розробку плану дій щодо будівель архітектурного ансамблю Круглої площі. Члени робочої групи підкреслили важливість перемовин із балансоутримувачем Кадетського корпусу щодо тимчасового накриття покрівлі, а також необхідність ремонту паркану Будинку генерал-губернатора. Секретар міськради Катерина Ямщикова повідомила, що в організації конкурсу буде взято за основу умови, прописані в архітектурно-художньому конкурсі громадського простору «Територія Майдану».
Нагадаємо, йдеться про проєкт реконструкції площі перед будівлею Полтавської ОДА, концепт якого у 2016 році розробила ГО «Citylab». За задумом переможців конкурсу, територію мали перетворити на відкритий парк з елементами меморіалізації подій Євромайдану 2014 року.
Безпосередньо проєктуванням займався учасник «Citylab» Дмитро Козиренко. Саме через його ФОП Департамент будівництва, містобудування й архітектури та ЖКГ Полтавської ОДА перерахував за розробку 931 тис. грн. Ще 65,1 тис. грн отримало ТОВ «Експертиза ЗО», 21,5 тис. грн — ТОВ НВІ «Земресурс», а 58 тис. грн — ФОП Лапоногов. Загалом трохи більше мільйона гривень.
У грудні 2018 року Департамент будівництва уклав договір і на реалізацію цього проєкту. Створити меморіал Майдану за 79,6 млн грн взялося дніпровське ТОВ «Майстер-Буд». Втім, до виконання робіт так і не приступили, а проєкт фактично «поховали»: грошей на його реалізацію не було ні у 2019-му, ні у 2022 році.
Одразу після підписання угоди до поліції звернулася місцева художниця й активістка Юлія Петушинська. Вона була членкинею журі конкурсу на концепт «Території Майдану» і виступила проти реалізації проєкту-переможця, вважаючи, що на площі має бути встановлений монументальний пам’ятник замість парку. За її скаргою слідчі відкрили кримінальне провадження за ст. 356 ККУ (самоправство) та ч. 1 ст. 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем).
Однак значних результатів у розслідуванні досягти не вдалося. Правоохоронці вилучили документи, допитали кількох свідків і призначили експертизи, результатів однієї з яких чекали майже два роки.
У результаті експерт дійшов висновку, що проєкт справді не відповідає всім вимогам у галузі будівництва, оскільки в ньому відсутня частина документів, зокрема щодо містобудівних умов. Водночас він пройшов експертизу, а управління містобудування Полтави надало відповідь, що відповідно до наказу Мінрегіонбуду, надання містобудівних умов не є обов’язковим.
Місто перебуває у дуже занедбаному стані.
Перераховувати всі проблеми — справа марна.
Не дочекавшись закінчення війни, дехто вже почав рекламувати себе, мріючи про посади міського голови чи депутата певного рівня.
Полтаві потрібні справжні патріоти, які здатні зробити наше місто комфортним для всіх його мешканців.