Засуджений власник онлайн-казино Pin-Up Ігор Зотько таки добився неможливого у своїй ситуації.
У серпні 2025 року силовики відрапортували про велику перемогу: державний бюджет поповнився на 2,6 млрд грн, конфіскованих в онлайн-казино Pin-Up (ТОВ «Укр Гейм Технолоджі»), пов’язаного з російським бізнесом. Гроші було стягнуто на підставі рішення суду після доведення провини директора вказаної компанії.
Заради справедливості варто зазначити: правоохоронці та попереднє керівництво Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) останні два роки пильнували арештований актив Pin-Up. Вони не випустили з рук гроші навіть тоді, коли одна столична суддя скасувала арешт і кошти ледь не потрапили до людей, які представляли Pin-Up.
Вищезгаданий кейс «Главком» навів небезпідставно. Адже на початку 2026 року подібна історія повторилася, тепер уже з особистими коштами власника скандального онлайн-казино. Але цього разу з вагомими втратами для бюджету України.
У січні цього року «Главком» повідомив: «Власник онлайн-казино Pin-Up визнав себе колаборантом, але уник тюрми: деталі скандальної справи». Суть цієї новини: кінцевий бенефіціар ТОВ «Укр Гейм Технолоджі» (онлайн-казино Pin-Up) Ігор Зотько визнав себе винним у колабораційній діяльності (веденні бізнесу з громадянами Росії під час вторгнення; за даними слідства, протягом 2021-2024 років фірма «Укр гейм технолоджі» перерахувала кіпрській компанії росіян 247,9 млн грн роялті). З метою уникнення тюрми обвинувачений уклав із прокурором угоду про визнання винуватості, яка передбачала умовний термін покарання.
Зі свого боку Зотько козирнув перед судом: на момент затвердження вироку задонатив на ЗСУ 3 млн грн. Іще пообіцяв: протягом двох місяців з моменту ухвалення вироку сплатити 9 млн грн добровільного внеску Третій окремій штурмовій бригаді.
5 вересня 2025 року суддя Печерського райсуду Києва Олег Соловйов ухвалив вирок у справі Зотька. Сам текст став публічним у судовому реєстрі аж 14 січня 2026 року. Згадка про цю хронологію є важливою, нижче стане зрозуміло чому.
Варто додати: засуджений таки дотримав слова: 4 листопада минулого року з рахунку фінансової компанії «Єдиний простір» Зотька 9 млн грн «впали» на рахунок благодійного фонду Третьої штурмової.
Водночас після ухвалення вироку відбулася вервечка подій. 16 жовтня минулого року Ігор Зотько звернувся до АРМА з вимогою повернути йому 105 млн грн і $6,5 тис.! Вказані кошти ще влітку 2024 року потрапили під арешт, а у червні 2025 року Феміда розпорядилася їх передати в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів.
Отже, Зотько мав намір отримати доступ до своїх мільйонів, посилаючись на вищенаведений вирок столичного суду, який і скасував арешти майна та коштів засудженого. Проте АРМА не поспішала з рішенням – відмовила засудженому оскільки не знайшла вироку у судовому реєстрі.
Другий захід до АРМА Зотько зробив на початку листопада. Натомість там йому знову відрубали: не бачимо вироку у реєстрі.
Спроба №3 достукатися до АРМА у засудженого співпала з датою появи вироку у судовому реєстрі – 14 січня 2026 року. Через тиждень в Агентстві зібралася робоча група з вивчення питання Зотька. Більшість членів стали на бік заявника. 9 лютого в АРМА відбулося повторне голосування, яке підтвердило раніше ухвалене позитивне рішення щодо Зотька.
18 лютого Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами підняло шлагбаум, надавши «Сенс банку» відповідний дозвіл повернути гроші особі, яку український суд визнав колаборантом. Таким чином, Зотько таки дотягнувся до своїх 105 млн грн і плюс 16,96 млн грн відсотків, які «накапали» з цієї суми за час арешту!
Підсумуємо. Власник онлайн-казино Pin-Up Ігор Зотько (у червні 2025 року цей оператор втратив ліцензію), з одного боку, перерахував 12 млн грн на ЗСУ (згідно з вироком, що навіть менше суми відсотків, які йому накапали за арештовані гроші). Врешті засуджений повернув собі у 10 разів більшу суму, яка потенційно мала би йти на конфіскацію у дохід держави. Далі пояснимо, чому.
Трохи нудних, але важливих юридичних тонкощів. Злочин, який правоохоронці інкримінували Зотьку (ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу), належить до категорії нетяжких. За нього передбачено від трьох до п’яти років позбавлення волі. Але причепом до основного покарання йде конфіскація майна.
Але засудженому вдалося досягни неможливого завдяки… угоді про визнання винуватості, укладеної з прокурором та затвердженої судом. Ось цитата з вироку: «Сторони (прокурор та підозрюваний) погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 (Ігор Зотько – «Главком») за ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій у підприємствах будь-якої форми власності, видами діяльності яких є організування азартних ігор на строк 10 (десять) років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки».
Ситуацію «Главкому» прокоментувала відома юристка, яка раніше працювала в уряді.
«Якщо суд не застосував конфіскацію майна як обов’язкову санкцію частини 4 статті 111-1 Кримінального кодексу, то питання до суду. Також суд у свою чергу повинен був поставити запитання правоохоронцям, відповідальним за збір доказової бази, формулювання підозри тощо. У підсумку вийшла абсурдна ситуація: з одного боку, Феміда засудила людину за колабораціонізм, а з іншого – засуджений просто відкупився і завтра може покинути Україну», – наголосила співбесідниця.
Експертка не вважає, що всю «вину треба валити на АРМА, коли є такий вирок суду».
Адвокат Дмитро Бузанов у коментарі «Главкому» звернув увагу на швидкість проходження справи Зотька у суді. 1 вересня 2025 року справа зайшла до суду, а вже 5 вересня відбувся розгляд угоди про визнання винуватості і винесення вироку.
«Виходить, що для держави це визнано більш доцільним (піти на угоду з обвинуваченим – «Главком»): уповноважений діяти від її імені прокурор фактично обрав варіант отримати 12 млн. грн зараз, замість очікування 120 млн. грн у віддаленій перспективі», – наголосив юрист.
Віталій Тараненко, «Главком»