Нас обирають, ми обираємо.
Не завжди, але інколи таки спрацьовує банальне новозавітне «шукайте і знайдете» (в оригіналі Матвія: 7.7. – авт.) стосовно нашого пуповинного «хоч кілок на голові теши». Це ми леліємо надію на те, що багаторазове повторення очевидного навіть зелений електорат коли-небудь таки визнає за «об'єктивну реальність, що дана нам у відчуттях…», ну і далі за лєнінським текстом про матерії з емпіріокритицизмом.
Для вище вказаного електорату уточнюємо, що під матеріями ми отут маємо на увазі не китайський текстиль із секондхенду.
Пофілософствувати спонукає не лише прикольний відосик Зе на підтримку «Землян-2005», який, як на нас, засвідчив глибоку внутрішню єдність світів Володимира Зеленського і луцького терориста Максима Кривоша. Не згадаємо де, але читали, що оцей рецидивіст і є еталонною заготовкою для виборця діючого блазня.
Атож, щодень наполегливіше шукаємо відповідь на запитання, яке знову шарпає нас за поли – «ти за кого будеш голосувати?». Бо до мерських виборів – менше трьох місяців.
Продемонстрована Зеленським зневага до міської влади у конфлікті світобачення столичної Банкової і черкаської Байди Вишневецького засвідчила не тільки дрімучий управлінський дилетантизм квартального висуванця. Свою недолугість Зе виявляє скрізь, куди доїжджає на голобородьковому велосипеді.
Тут проблема набуває рис глобально (в межах України) феодальних рис: чим далі центр і міста розходяться як «в морі кораблі» (у тренді – як кола від нафти, розлитої з танкера «Делфі» під Одесою), тим менше у них національного. Інтереси Кличка, Філатова, Кернеса, Садового, Бондаренка, ба, і Шамоти мало дотичні до мрій Зе утримати кінці епох у своїх долонях – у хлопців опалювальний сезон на підході до носа, друга хвиля пандемії, лікарі без зарплати і розбірки з МАФами.
Дивимося далі. Оскільки мерські клопоти ближчі до тіл міського електорату, можемо спрогнозувати, що навіть поведений на серіалі плебс Черкас, Полтави, Івано-Франківська, Харкова може впритул не побачити слуг народу.
Принаймні, сьогоднішня соціологія – на боці діючих мерів. І симпатії містян ніяк не корелюються з успіхами чи провалами міських голів. Наочне потвердження: важкі пошуки реальної зеленої кандидатури на полтавського мера.
Скажете, у слуг дефіцит пристойних кадрів на місцях? Як би не так. У них ніде немає пристойних кадрів! Ну, звісно, крім посади прес-секретарки, за котрою Сам ні душі, ні, скажімо так – серця не чує. Про рава-руську Верещук вже йшлося.
До вчора можна було уявляти висуванцем на полтавського градоначальника місцевого слугу народу, нардепа Дмитра Нальотова, який тріумфально в'їхав до парламенту на діагнозі повального ідіотизму електоральних мас. І організатор мотузкових парків у Києві та Грузії, менеджер фестивалів та інструктор зі сноуборду на гірськолижному карпатському курорті пише для нас закони однією лівою винятково через потьмарення обох півкуль головного мозку у кобищанського дядька.
Але, як щойно стало відомо, Нальотова не буде у списку уособлень грядущого полтавського щастя. Підкорення Іванової гори «гірськолижником» відкладається, «лучше гор могут быть только»… Печерські пагорби.
Лохам пред'явили нелоха ― Сергія Васильовича Іващенка, депутата Щербанівської сільської ради та багатопрофільного забудовника, власника ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» (89,549% акцій контролює разом з дружиною, дочкою та сином); ТОВ «Евротех» (34% акцій контролює дружина); ТОВ «Полтавмонолітбуд» (60,92% акцій); ТОВ «Лонгтрейд» (100% акцій); ТОВ «НВ «Івестиційна нафтогазова компанія» (через ТОВ «Лонгтрейд» власник 98% акцій); ТОВ «Центр інженерії» (80% акцій); АТ «Монблан» (13,42% акцій – 18,1 млн. грн.); ПП «Укркирпич-Буд» (через дочку та АТ «Монблан» контролює 90% акцій).
Чоловік невдало «сходив» до Верховної Ради від імені Аграрної партії України, яку патетично іменував у програмі «об’єднанням професіоналів і патріотів України». Пан Сергій з трьома відсотками підтримки розчарувався в професіоналізмі і патріотизмі аграрних однопартійців (та й те – який з Михайла Поплавського агроном?!), тож миттєво перевзувся з сільських постолів у ботиночки Голохвастова. Звісно, патріотичних професіоналів серед слуг народу – як собак нерізаних.
Чітко характеризує засади політика пункт третій його попередньої передвиборної програми: «Ніякої приватизації землі. Відстоюватиму у Верховній Раді збереження у власності українського народу земельних ресурсів і надр. Їх ефективне використання є запорукою добробуту наших прийдешніх поколінь і гарантією незалежності та безпеки держави».
Погодьмось, красиво і совково. Тільки як же тепер Сергій Васильович буде дивитися у вічі ймовірним соратникам, які у режимі скаженого принтера знищили запоруку Іващенкового «добробуту, державної незалежності і безпеки»?
Як-як… Точнісінько так, як ще тиждень тому пан радикальний свободівець, а нині слуга народу Вадим Ямщиков буде микуляти очима перед зрадженими Тягнибоком, Матвійчуком і вже такою, на жаль, нечисленною групкою полтавських націоналістів.
Чіткіше зорієнтуватися з прихильністю до того чи іншого ймовірного мера у ситуації з командою Зе нам допоможе список місцевих слуг, які планують зайти до міськради: крім В. Ямщикова, забудовник Іващенко розраховує на мізки і лікті помічника нардепа Андрія Бобляха Івана Ксенжука, голови консультативної ради Інституту аналітики та адвокації Юрія Нестулі, директорки організації «Полтавська платформа» Альони Гончаренко, директора ТОВ «ГСН» (Астера) Бориса Калюжина. Дивні справи твої, дияволе.
Цвілі, але «робочі» кольори швидше за все будуть цинічно використані важковаговими гравцями. Поберегтися би – не кожен слуга витримає обійми амурського полтавського полоза.
Можна впевнено передбачати серпнево-вересневі содоми і гоморри – ми побачимо такі партійні коаліції, на тлі яких і вступ Хабаровського краю до НАТО доведеться визнавати взірцем можливого. Друга ластівка (посмітюшка-трясогузка?) майбутнього жовтневого блуду – перемащення потомственної регіоналки з рідномістянським і мамаєвським душком на… ЗаЖОП'ничку. Невже притомна людина може уявляти своє політичне майбутнє в одному човні з однопартійним членом, веслярем Кивою?!
Пропонуємо вашій увазі просту табличку, якою послуговуються офісні інспектори відділів кадрів і рекрутські партійні штаби.
Заповнили? Переконалися, що шанси покермувати Полтавою є лише у нас з вами, шановний читачу?