Члени ВРП святкували відставку колеги в елітному ресторані в день обстрілу Києва.
Поки рятувальники в Солом’янському та Дарницькому районах Києва діставали з-під завалів тіла киян, за кілька кілометрів звідти, в елітному ресторані на вулиці Павла Скоропадського, лилося дороге шампанське. Члени Вищої ради правосуддя — органу, який щодня карає суддів за «неетичну поведінку поза службою» — зібралися в робочий час, щоб відсвяткувати відставку свого колеги Дмитра Лук’янова.
Про це повідомляє «Судово-юридична газета».
Але в той самий час, коли на більш ніж 10 локаціях тривала пошуково-рятувальна операція та аварійні роботи, у самому сердці столиці — в елітному італійському ресторані «Mario Ristorante Italiano» — панувала зовсім інша атмосфера. Там, під виття сирен та відлуння тривоги, що продовжувала розривати повітряний простір, розпочався бенкет. Привід був поважний: ексчлен Вищої ради правосуддя влаштував масштабне святкування своєї відставки. До нього охоче приєдналися чинні колеги, які прибували на своїх автівках у розпал робочого дня.
Ця подія — не просто вияв моральної сліпоти. Це вирок системі подвійних стандартів, яку роками вибудовував головний орган суддівського врядування. Орган, який карає пересічних суддів за найменші етичні проступки, продемонстрував повну втрату власного морального компаса.
Хто прибув на свято відставки?
Бенкет був організований на честь завершення повноважень Дмитра Лук’янова, який був обраний членом Вищої ради правосуддя у 2022 році за квотою з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Його чотирирічний строк офіційно сплив напередодні, 19 серпня 2026 року.
Святкувати відставку Лук’янов вирішив негайно, 20 серпня. Незважаючи на те, що це був четвер — офіційний робочий день, коли у ВРП мали б розглядати дисциплінарні скарги та вирішувати долю тисяч заблокованих судових процесів, члени ВРП дружно перемістилися до ресторану.
Серед гостей, які прибували на елітних автівках, зафіксували ключових дійових осіб судової влади:
Григорій Усик — голова Вищої ради правосуддя та людина, яка, з огляду на свою посаду, мала б бути одним із головних взірців професійної етики та доброчесності для всієї судової системи. Членом ВРП його обрав XX з’їзд суддів України 16 серпня 2022 року. На захід він прибув на службовому автомобілі. Відповідний транспортний засіб зафіксовано на фото- та відеоматеріалах, які є в розпорядженні редакції.
Сьогодні саме Усик очолює орган, який відповідає, зокрема, за питання суддівської дисципліни та професійної етики. Від голови ВРП суспільство закономірно очікує не лише контролю за дотриманням етичних стандартів іншими суддями, а й особистого дотримання цих стандартів.
Микола Мороз — член ВРП, обраний 15 серпня 2022 року Верховною Радою України за парламентською квотою. Його повноваження завершувалися у серпні 2026 року.
Тетяна Спірідонова — суддя Хмельницького апеляційного суду, обрана членом ВРП 11 березня 2026 року XX черговим з’їздом суддів України. Лише кілька місяців тому вона склала присягу, зобов’язавшись сумлінно, чесно й неупереджено виконувати свої повноваження та дотримуватися професійної етики.
На відео Тетяна Спірідонова
Оксана Кваша — член ВРП, обрана у листопаді 2023 року з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Віталій Махінчук — член ВРП, призначений у жовтні 2025 року Президентом України.
Також на заході були Юлія Бокова, Тетяна Бондаренко, Ольга Попікова та Олена Ковбій — члени ВРП, обрані відповідними з’їздами у 2023 та 2026 роках.
Зафіксували на заході й Романа Маселка — буквально через кілька днів після завершення його повноважень у ВРП. Тож якщо для чинних членів Ради ця зустріч була робочим днем, то для Маселка це вже була зустріч із колишніми колегами. Його присутність додає події ще один штрих: формально він уже залишив склад Ради, але, схоже, не залишив коло її внутрішнього спілкування.
Присутність усіх названих осіб, підтверджується фото- та відеофіксацією. Всі матеріали зафіксовані і надані редакції колегами та небайдужими громадянами.
Меню під виття сирен
Поки кияни допомагали евакуювати сусідів із напівзруйнованих під’їздів у Солом’янці, в «Mario» вже були накриті столи для гостей.
У меню закладу фігурували устриці, що коштували 200 – 230 грн за штуку, антипасті з трюфельним медом — 770 грн, карпачо з телятини — до 665 грн, а тартар із шотландського лосося — до 665 грн. Рібай Аргентина — до 2190 грн за порцію, а фруктова тарілка — майже 2 тисячі.
Найбільше вражає винна карта: Cristal Louis Roederer — 34 800 грн за пляшку, а Veuve Clicquot — 9000 грн.
Чи замовляли саме ці позиції — окреме питання, яке потребує підтвердження. Це лише ціни меню, а не підтвердження фактичного замовлення.
Але сам асортимент і ціни вже дають уявлення про рівень закладу та формат заходу. Цей перелік страв та алкоголю під час обстрілу столиці виглядає не просто як свято відставки, а як моральне відмежування від реальності, в якій живе країна.
Європейські стандарти: як реагують на подібні скандали на Заході?
У країнах з розвиненою демократією навіть набагато менші етичні проступки призводять до миттєвого завершення політичної кар’єри та суспільного осуду. Європейські посадовці добре знають, що репутація — це головний капітал.
У Великій Британії у 1998 році двоє близьких товаришів прем’єра Тоні Блера — міністр торгівлі та промисловості Пітер Мандельсон та мільйонер Джеффрі Робінсон — були змушені негайно піти у відставку. Тому що Мандельсон взяв у Робінсона приватну позику на суму 627 000 доларів для купівлі будинку під низький відсоток. Хоча факт порушення закону не був доведений, Блер миттєво підписав відставки, щоб не допустити навіть тіні сумніву в доброчесності свого уряду.
У Швеції віцепрем’єрка Мона Салін опинилася в центрі так званого «Toblerone-скандалу». З’ясувалося, що вона скористалася урядовою кредитною карткою для особистих покупок, серед яких був шоколадний батончик Toblerone. Незважаючи на те, що кошти були повернуті, Салін зняла свою кандидатуру з виборів прем’єр-міністра і подала у відставку. Пізніше, у 2016 році, вона остаточно пішла з публічного життя після скандалу з фальшивою довідкою для охоронця.
У Франції у 2019 році міністр екології та друга особа в уряді Франсуа де Рюжі подав у відставку після розслідування видання Mediapart. Журналісти оприлюднили фото його розкішних обідів із лобстерами та дорогим вином, які оплачувалися з державного бюджету під вивіскою «робочих зустрічей». Де Рюжі намагався захищатися, але громадський осуд змусив його залишити уряд.
Риба гниє з голови
Сьогодні судова система України працює на межі фізичного виживання. В судах країни зафіксовано понад 2100 вакансій суддів, через що мільйони українців роками чекають на прості та законні рішення, оскільки справи фізично нікому розглядати. Чинні судді працюють із навантаженням у 200–300% від норми.
І в цей самий час Вища рада правосуддя, яка має рятувати систему, наповнювати її доброчесними кадрами та виступати моральним орієнтиром, влаштовує вечірки в робочий час у ресторанах.
Поведінка членів ВРП — це вже не просто питання професійної етики. На тлі масованої атаки на Київ і загибелі людей така демонстративна поведінка виглядає як зневага до суспільства, військових і киян, які цього дня втрачали близьких та розбирали завали.
Як ці люди будуть дивитися в очі колегам-суддям, яких вони карають за неетичну поведінку? Як вони збираються вимагати доброчесності від кандидатів, якщо самі не здатні встояти перед безкоштовним Cristal у робочий час?
Ця подія доводить, що реформа судової влади не дасть результатів, доки не буде проведено реального очищення самого очищувального органу. Адже народне прислів’я не обманює: риба завжди гниє з голови. І можливо, перш ніж вимагати «етичності» від звичайних суддів у регіонах, Україні варто очистити від подібних представників саму Вищу раду правосуддя.
Редакційна примітка: Матеріал підготовлено на основі матеріалів та фото, наданих колегами та небайдужими громадянами, рішень ВРП щодо дисциплінарної відповідальності суддів (№ 1226/3дп/15-24 від 24.04.2024, № 486/0/15-25 від 11.03.2025, № 1623/1дп/15-21 від 21.07.2021), Закону України «Про запобігання корупції», звіту НАЗК щодо лімітів на подарунки, офіційних даних КМВА про наслідки обстрілу Києва 20.08.2026 та європейської практики політичної відповідальності.
Автор: Володимир Право