Контактна геополітична гра кремлівського "бункерного щура" в ескалацію дорого коштує всім, перш за все йому самому і громадянам РФ.
Адже тема війни Московії проти України майже 3 місяці перебуває у центрі міжнародного порядку денного. Всі світові лідери панічно дивуються ірраціональній логіці Владіміра Путіна, ставлячи низку риторичних запитань:
Очевидно, що зовнішньополітичні вигоди та інтереси РФ від широкомасштабної агресії знайти важко. Якщо диктатура воліє приєднати до РФ лише так звані самопроголошені "народні республіки Донбасу", то ця акція не потребує такої кількості військової техніки, скупченої по периметру довкола України.
Тому що визнання цих утворень насамперед є актом політичним; він 100%-во означатиме добровільний вихід Москви з нею ж насаджених Києву кабальних Мінських угод, чернетку яких, – це відомо всім, – написав власноруч Путін. Навіщо ж йому тоді втрачати показну легітимність політичної позиції РФ, санкціонованої Резолюцією Ради безпеки ООН?
Неминучі антиросійські санкції у цьому випадку призведуть до помітного погіршення фінансово-економічного стану країни та її громадян. А додатковий тягар витрат на спонсорування гідного рівня життя та нового порядку на приєднаних територіях призведе до подальшого зростання інфляції, падіння реальних доходів населення, підриваючи внутрішню стабільність, як було після першої Чеченської війни.
Чи готовий Путін – штабний канцелярист спецслужб – до того, що у РФ істотно зміцниться військово-силовий блок всередині еліти, а армійці витиснуть ґебістів із владної верхівки, як у 1998 році планували генерали Лєв Рохлін з Алєксандром Лєбєдєм? Та навряд, бо тоді відбудеться повна делегітимація чинної державної структури як такої.
Кремлівський "бункерний щур", оточений "голубами війни" та "яструбами миру" незалежно від їхніх посад і прізвищ мусить розуміти наступне: війна завжди призводить до посилення командно-централізованих основ в управлінні суспільством, колективізації, соціалізації, розподілу та перерозподілу, піднесення демагогів і базікань, лжепатріотів і просто шахраїв, тих, хто збагачується на постачах в армію та дефіцитах на прилавках крамниць. В умовах теперішнього стану путінського режиму, змовникам і паліям війни потрібно згуртуватися навколо перевіреного лідера, на довгі роки, а він, як усі ми знаємо доживає свого віку, тому буде замінений молодшою і перспективнішою фігурою, висуненою однією з угруповань-башт московського Кремля.
Іншими словами, цей сценарій потрібен тим, кого все влаштовує сьогодні, та кому не потрібний непередбачуваний транзит влади, і не важливо, за узбецьким, казахським чи туркменським сценарієм. Певно, що під ніж остаточно підуть якість, рівень і спосіб життя громадян РФ, які за свій вбір ще у далекому 2000 році тепер заплатять не тільки з власних кишень, а й тілами своїх синів, привезених з України у трунах, яких будуть тисячі, – це ми вам гарантуємо.
Між тим, "Останній Бастіон" нагадує своїм читачам, що Владімір Путін попри постійний воєнний шантаж укотре не напав, а отже борня українців триває.