Путін укотре не напав, а отже борня українців триває

Найімовірніше вісь Москва-Берлін-Париж продовжить впарювати Києву ганебний "Мінськ". Цей негласний союз РФ, Німеччини та Франції називатиме кремлівську агресію "українською кризою", а нас далі будуть хитати зсередини та лякати зовні.

Ну що ж, тоді нумо підбивати підсумки так званого "вторгнення":

• Одна з найбільших інформаційно-психологічних операцій у новітній історії провалилася. В Україні не сталася паніка. Переважна та абсолютна більшість звичайних людей ніяким чином не поміняла свої щоденні звички, нервозність не стала навіть мінімально помітним явищем.
• Економіка вистояла, курс гривні не вийшов статистично значущим чином за межі коливань у попередні роки – тоді національна грошова одиниця мала значно гірші часи. Жоден банк не заявив про істотні проблеми з ліквідністю. Жодна галузь не продемонструвала якихось істотних змін, навіть найбільш вразливі сфери транспорту – авіація та море – тримаються і працюють, долаючи труднощі.

• Попри сподівання наших ворогів, попри спроби того ж росіянина з посвідченням українського нардепа Новінського продемонструвати себе як силу, котра зможе, на відмінну від чинної влади, стати коханою дружиною Путіна і принести "мир", нинішні події пройшли без розколу всередині суспільства. Мало того, стих навіть градус протистояння всередині проукраїнських сил. На фронті Порошенко-Зеленський сторони притихли, різноманітні "треті сили", котрих підтримує Ахметов, трохи загубилися. Ну, а проросійська колона отримала удар у вигляді закриття ще одного каналу (пам'ятаєте, був такий телеканалу "Наш"?), котре пройшло на ура. Крім того, усі зацінили майже синхронний відліт нардепів ОПЗЖ – і чомусь не в улюблену ними "могутню РФ", а в Європу, котра ніби "ворожа і дегенеративна".
• Олігархи запам'яталися усім своєю втечею (найбільш розумні зараз повертаються, бо усвідомили помилку – але пізно). Що реально створює міцні підвалини для легітимності найбільш жорстких форм деолігархізації. Котрих ми чекаємо з нетерпінням. Тепер товстосумам-втікачам категорично рекомендована служба в ТерОбороні, як спокутування гріхів).
• Армія і народ продемонстрували єдність, багато хто знову згадав, що у нас є ЗСУ і вони воюють щодня і щоночі.
• Нам дали безпрецедентну кількість корисної зброї. І ще дадуть.  Це колосальний прорив у порівнянні з ранішим сором'язливим бойкотом, котрий нам організував Захід у 2014-2021 роках.
• Утворився зародок НАТО 2.0 – союзу країн, котрі діями, а не словами протистоять загрозі РФ-КНР. Головне – не втратити темп, і теперішні військово-союзницькі дії конвертувати в спільну візію та ідеологію, оформити документами міжнародного права.

P.S. На цьому все ніяк не закінчиться: РФ не відступить, РФ продовжить. Це, можливо, не остання "дата наступу". Не останні маневри навколо кордонів, не останні перерізання наших зовнішніх комунікацій.