Флорівський монастир — архітектурна перлина Києва, що досі під контролем УПЦ МП.
Ось я і потрапив до першого кізяцького каналу — одного з найбільших помийників Telegram. Мовляв, я хочу закрити чи навіть зруйнувати Флорівський монастир, та ще й усі храми Подолу. Зайве сперечатися з цією помийкою, але хочу розповісти трохи про Флорівський монастир, зокрема у розрізі поховання вояків богданівського полку, яке розташоване прямо над обителлю, на Замковій горі.
У 1917 році Флорівсько-Вознесенський жіночий монастир був чимось на зразок патронатного для Першого українського полку імені Богдана Хмельницького. Тут шили однострої для козаків, створювали чудові прапори й корогви, а також китайки на труни для загиблих вояків. Флорівський монастир надав місце на своєму кладовищі для поховання богданівців, убитих росіянами 8 серпня 1917 року. Це був один із найбільш проукраїнськи налаштованих монастирів міста.
Флорівський монастир — одна зі справжніх архітектурних перлин Києва й України. Це прекрасний синтез українського бароко та класицизму. Тут є і козацький собор, і церква-ротонда, і чудова дзвіниця. А брама монастиря, направду, майже завжди відкрита. Магазин теж відкритий, а от храми — пам’ятки архітектури, надбання українського народу, які мають бачити всі, — закриті майже завжди. Дуже рідко, напевно на свята, відчиняють двері чудової Вознесенської церкви; інші три храми доступні лише для особистого користування черниць монастиря. Хоча, згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини», власник (користувач) зобов’язаний забезпечувати екскурсійний доступ до пам’яток у встановленому порядку. Невже українці не мають права бачити свій національний набуток?
На території монастиря майже всі таблички й вивіски демонстративно російськомовні, хоча ми знаємо, що використання мови агресора у публічному просторі заборонене. І зайве казати, якому патріархату підпорядкований монастир — звісно, гундяєвському.
Нагадаю, що 8 липня 2025 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) визнала: «Отже, релігійна організація Київська Митрополія Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 21510633) є афілійованою з РПЦ за ознаками, передбаченими пунктами першим — четвертим частини другої статті 5-1 Закону № 987». І ще одна важлива річ: будівлі Флорівського монастиря є комунальною власністю, перебувають на балансі КНМЦ і входять до складу ДІАЗ «Стародавній Київ». УПЦ МП безкоштовно орендує будівлі — такі договори підписувалися ще у 90-х, але відповідальність за пам’ятки несе КНМЦ (власник і балансоутримувач) та Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
І наостанок: розмови про закриття чи тим більше руйнування монастиря — це повні нісенітниці, які я навіть не збираюся обговорювати. Моє чітке переконання: Флорівський монастир має бути УКРАЇНСЬКИМ — без афілійованості з москвою, без російської мови, без порушень Закону «Про охорону культурної спадщини», має пускати на екскурсії до храмів, які є пам’ятками архітектури та культурним надбанням усього народу (можливо з дотриманням визначених правил), і співпрацювати в усіх питаннях з українською владою.