Життя на швидкості: що означає бігти, не думаючи.
Вночі прилетіло по КПІ, де раніше анонсували дрони, позавчора — по полігону із солдатами, куди їх вивело командування. Раніше — по виставці дронів у Чернігові, анонсованій Берлінською.
Події летять швидко, так що люди не встигають аналізувати. Відповідальних нема. В тюрми садять тих, хто фоткає подвиги жлобів із ТЦК, адже задача війни — не перемога і ґрунтовний аналіз, а прильоти й бусифікація до кінця. Керманичі України і їхні песики — навіть не паряться більше, прямо рекламують для росіян точку наступного прильоту: «отам то ми робимо тето». Тикають одне на одного — «це не я, це не я», від прильоту до прильоту.
Робиться це швидко і холоднокровно, отже допис буде про швидкість.
Коли людина біжить — вона не думає.
Тому ви спостерігаєте масове отупіння решток населення в Україні.
Одні бігають за «ухилянтами», другі — за бронню, треті — за донатами, четверті — за бабами чи дідами, назбиравши донатний процент... А ви що думали — батьківщину рятують безкоштовно? Забери в них гроші — розбіжаться ще хутчіше, аніж збирали. Війна любить бігунів, а не мислителів. Роботодавці-бандити постійно наказують своїм підлеглим бігти: «зроби це на вчора», «дай аванс, проект домалюємо потім», потім падають будинки, тріщить асфальт і приходить війна.
Якщо людина не хоче помирати за Ахмєтова — це її вибір. А хто бігає з критикою даного вибору — пес. Ахмєтов їх людить. Їх можна купити і продати.
«Ухилянт» не тікає від держави. Він чекає, поки вона зітре свої чоботи і перевзується.
«А що нам робити далі? Що пропонуєш ти?..»
Звідки я знаю, що вам робити далі?! Якщо ви не знаєте — то не знає ніхто.
Коли людина починає критикувати мову чужого — вона починає гавкати. Її особиста мова стає собачою. Мовні патрулі — це тічки безхатньої псарні. Гляньте на обличчя цих людей, там все написано. Носяться спринтерами по вулицях, тепер вони мають сенс життя.
Кому гуркіт гармат гучніший за слова Божого — тим вже не допоможеш. Їх мозок став одноразовим ядром, а не всесвітом. Летить швидко і недовго. Де б ви не знаходились, в яку б епоху не жили.
«Давай швидше!» — гасло кріпака.
Якщо ви жили в таких розвинених країнах, як Німеччина, Норвегія, Ісландія, Данія, мали бачити — місцеві заможні люди нікуди не поспішають. Вони знають собі ціну, впевнені у завтрашньому власному дні.
Розхідний матеріал феодала, звичайно, в постійному милі. Його життя не варте і центу. Це кінь скакун. Він скоро вигорить, тому давайте там швидше і наступні. Це патрон. Пес патрон. Бах, бах — і нема. Гляньте, як хутко вони бусифікують і проганяють через ВЛК, учєбку, построєніє на плацу — бах-бах, прильот туди по кріпакам і наступні... Потім розберемось. Головне дати цьому потужну назву — «боротьба за волю», «національний спротив», «потужна незламність» — бах-бах... Як там, ЖК «Щасливий» і під’їзди з побитою плиткою і помальованими стінами, без гідрантів на поверхах... Еліта Центр!
Парламент кріпаків пише сто законів та двісті постанов за секунду. Хутко-хутко. Уявіть якість і ціну того спаму, який вони звуть «постанова №666». Коли замість державників — куплені пси, їхні закони — випорожнення на кутках, розмічування території. Сцик-скик... тут моє, а тут — хазяїна.
Хороше вино, чай, страву, музику, спільний вечір — вживають повільно.
На гору забираються день, зриваються за 7 секунд.
Ти біжиш, але хочеш мислити? Обколись татуюваннями з ніг до голови, бажано розумними цитатами. Бороду Архімеда відрости. Губи підколи — типу завжди на хвилі піку ідеї: хммм... ооо!!! Цитуй тренера з бігу.
Коли в царстві, серед феодалів і їх пажів, реактивно множиться кількість безвідповідальних балаболів, заливаючих фекаліями водопроводи — їх Содом і Гомора згодом отримує мор. Вони ніколи не дізнаються причини своєї погибелі.
Час пришвидшився, бо ми живемо в еру тупих.
Світломаскування — вимикаймо світло, щоб ракета не прилетіла (вдень, під супутниками). Пам’ятаєте цю істерію загнаних у період 2022–2023 років? Швидко минули ті часи. Тоді вони врятували своє життя і понеслись далі. Поки вони бігали — їхні землі переписали на приватних осіб США, сидячих у широких, шкіряних, повільно пропірджених кріслах і диванах. Швидко робити то не можна — ризикуєш перегазувати.
Коли біжить табун — не стійте на його шляху. Відійдіть убік. Можете зробити кілька фото на пам’ять.
Щось не зрозуміло з написаного? Перечитайте повільніше.