Москва попередила — це війна з росією.
Британія і Франція активно готують багатонаціональні сили для розгортання на території України. Передбачається, що введення військ розпочнеться після ймовірного припинення бойових дій.
Штаб уже сформований, командування призначене, кошти виділені, навчання плануються.
Тим часом путін на саміті БРІКС у Нью-Делі окреслив позицію Москви: поява європейських солдатів на українській землі означатиме «війну з росією».
Це протистояння планів «коаліції охочих» і жорсткої позиції Кремля створює один із найнебезпечніших вузлів у затяжному конфлікті, який триває вже понад чотири роки.
Що саме готується
За даними низки ЗМІ, оперативний штаб «Багатонаціональних сил України» (Multinational Force Ukraine, MNF-U) розміщений у Парижі. Із липня ним командує британський генерал-лейтенант Том Бейтман, його заступник — французький офіцер.
Британський уряд уже характеризує структуру як «готову до дій» («Ready to Operate»). Найближчими місяцями заплановані навчання, під час яких мають відпрацювати дії майбутнього контингенту.
Ще в січні 2026 року Британія, Франція та Україна підписали декларацію про наміри. У документі прямо йдеться про можливу присутність британських, французьких та інших сил на українській території.
Завдання сформульовані широко: дії на суші, у повітрі та на морі; підготовка українських військ; підтримка відновлення збройних сил; стримування можливого повторного нападу росії.
Передбачені військові хаби, захищені об’єкти, склади озброєнь і стратегічні резерви. Україна, згідно з декларацією, має надати партнерам право застосовувати необхідні засоби, зокрема військову силу, для захисту своїх солдатів, техніки, інфраструктури та українських об’єктів.
Лондон уже виділив 200 мільйонів фунтів на підготовку британського контингенту — на техніку, системи зв’язку, протидію дронам і додатковий захист особового складу.
Офіційно розгортання прив’язане до «надійного припинення бойових дій». Однак практична підготовка триває повним ходом, щоб у разі настання паузи сили могли бути перекинуті максимально швидко. «Коаліція охочих» 24 серпня знову підтвердила ці плани.
Формально не йдеться про контингент НАТО. Однак участь двох ядерних держав — членів НАТО — робить межу між «миротворчою» місією та потенційним прямим зіткненням украй тонкою.
Позиція Москви
росія послідовно відкидає будь-яку присутність західних військ в Україні. путін на саміті БРІКС повторив: відправлення європейських солдатів на українську територію означатиме війну з росією.
Водночас він заперечив наявність у Москви планів нападу на Європу, але назвав європейську військову присутність в Україні неприйнятною.
Ця позиція не нова. Раніше російські офіційні особи неодноразово заявляли, що будь-які іноземні підрозділи на українській землі розглядатимуться як законні військові цілі. Таким чином, плани Лондона і Парижа прямо стикаються із заздалегідь озвученою червоною лінією Москви.
Аналітична оцінка ризиків
З погляду військової логіки та безпеки ситуація виглядає вкрай суперечливою. Західні столиці прагнуть створити механізм стримування, який запобігатиме відновленню російських наступальних дій після можливого перемир’я.
Ідея зрозуміла: потужний контингент, інфраструктура та здатність до швидкого реагування мають зробити повторну агресію надто дорогою. Однак сам факт підготовки такого контингенту та його можливі повноваження вже зараз підвищують градус напруженості.
Ключові ризики:
Ескалація через сам факт присутності. Навіть якщо контингент увійде після припинення вогню, будь-яке зіткнення — обстріл, інцидент із дронами, провокація — миттєво втягне в конфлікт ядерні держави.
Атака на британські або французькі підрозділи може запустити механізм колективної реакції, навіть якщо формально не йтиметься про статтю 5 НАТО.
Проблема довіри та контролю. Для Москви будь-яка західна військова присутність на українській території виглядає як спроба закріпити результати війни на користь Києва та створити довгостроковий плацдарм.
Для Лондона і Парижа відмова від такої присутності означає ризик того, що перемир’я виявиться лише перепочинком перед новим наступом.
Політичний і військовий глухий кут. Конфлікт триває понад чо