Венедиктов розкрив деталі першого контакту між Зеленським і путіним.
Олексій Венедиктов, колишній головний редактор «Еха Москви», розповів в інтерв’ю блогеру Юрію Дудю про своє посередництво у першому телефонному дзвінку між Зеленським та путіним у 2019 році, а також у великому обміні полоненими.
За словами Венедиктова, ініціатором обміну була росія, тоді як перший телефонний дзвінок між президентами, що передував обміну, запросила українська сторона — з Банкової.
Журналіст повідомив, що після обрання Зеленського до нього звернулися з Кремля з пропозицією поїхати до Києва, щоб домовитися про звільнення журналіста Кирила Вишинського, який тоді перебував у київській в’язниці. Посередництво Венедиктова, за його словами, було необхідне, щоб «підготувати ґрунт, тому що вони ні з ким не розмовляють — нова влада». Його уповноважили «запропонувати їм 19 моряків, які тоді були взяті, і як бонус — Сенцова».
Венедиктов погодився і в першу чергу з’ясував через посольство США у рф, чи будуть американці заважати цьому обміну. Ті не заперечували.
Далі, за його словами, Венедиктов зв’язався з адвокатом Іллею Новіковим, який емігрував з рф до України ще за часів Порошенка. Той вивів журналіста на заступницю міністра закордонних справ Лану Зеркаль, а та організувала зустріч з помічником Зеленського Сергієм Шефіром.
«І ми вели переговори про це в «МакДональдзі» на Хрещатику з першим помічником молодого президента Зеленського — Сергієм Шефіром. У нас розмова про те, про це. Я його переконую, він каже, що це складно, говорить зі своїм президентом, виходить, я сиджу, чекаю. І він врешті каже: «Добре, Зеленський згоден. На обмін», — розповів Венедиктов.
При цьому Шефір виставив умовою телефонну розмову путіна із Зеленським. «Тому що, коли Порошенко дзвонив, путін не брав слухавку. А Зеленський не знає, візьме путін слухавку чи ні», — заявив журналіст.
За його словами, він одразу з «МакДональдзу» зателефонував прессекретарю путіна — Пєскову. Той заявив, що для згоди на розмову потрібен якийсь «знак» від української сторони.
«Я йду до цього Сергія (Шефіра. — Ред.), поки бургери там лежать, стигнуть, кажу: «Сергію, потрібен знак». Він питає, який. Я кажу, що не знаю — Кремль сказав, що потрібен знак. Він сказав: «Добре». Я — в готель, він іде. Він мені дзвонить і каже: «У в’язницю хочеш?» Я кажу, що не дуже. Каже: «Я не жартую». Я йду у в’язницю, не знаю, що їм казати: Кирило Вишинський там, ці хлопці. Я їм кажу: «Хлопці, Батьківщина вас не забула», щось там говорю. Закінчую. Виходжу. Стоїть 12 телевізійних камер, прожектори, на тлі колючого дроту… Я кажу: «Так, дякую українському уряду, ось я відвідав, хлопці в порядку, ми сподіваємося...» — якась маячня, коротше».
Повертаюся до себе — дзвонить мені Пєсков: «Ну все, сигнал отримано». Кажу: «Який?» Каже: «Ти що, не розумієш? Перша новина на всіх українських каналах — про те, що тебе пустили у в’язницю! Перший раз до них прийшов російський громадянин». Я кажу: «А, так це був знак!» Він каже: «Загалом, завтра о 9 ранку чекаємо дзвінка».
Я дзвоню помічнику президента Зеленського. Кажу: «Завтра о 9 ранку дзвінок». Він каже: «Жартуєш?» Я кажу: «Сам не вірю». Був дзвінок. І була хороша розмова. Він потім мені каже: «Слухай, була чудова розмова», — розповів Венедиктов.