Блокування персональних блогів, приховування зловживань і звинувачення в шахрайстві на міжнародному рівні – ось реалії сучасної України.
Хочу поздоровити голову Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України бригадного генерала Олександра Потія – його слава біжить поперед нього. І тепер цей, прости господи, доктор технічних наук відомий не тільки тим, що просрав державні реєстри, але й своїм винятковим інтелектом та правосвідомістю. Принаймні, іноземні журналісти та правозахисники вже звертаються до мене з проханням розповісти про цього унікального воїна, який додумався заблокувати в Україні доступ до доменного імені мого блогу «Хроніки Українських Йолопів».
Сюжет статті дуже простий: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини виявився дрібним шахраєм, який займається тим, що «розводить на гроші» міжнародні неурядові організації. Зокрема, Лубінець виготовив печатку профспілкового комітету співробітників Секретаріату Уповноваженого, яку вручив своїй довіреній особі – ФОП Якименку. Цей Якименко не тільки тримає в приміщенні Секретаріату нелегальний буфет, виручка з якого йде в кишеню Лубінцю. Лубінець разом з керівником свого Секретаріату Вервейком ще й відкрив фіктивну фірму ГО «Волонтери об’єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206), оформлену на Якименка, на яку приймає міжнародну допомогу, що надходить в Україну для забезпечення діяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. При цьому розписки в отриманні допомоги директор фіктивної фірми Якименко засвідчує печаткою профспілкової організації Секретаріату Уповноваженого.
Але апофеозом шахрайства стала історія про те, як Лубінець видурив кілька автомобілів та 18 тисяч євро у відомої нідерландської правозахисниці Маріам Ламберт. Лубінець звернувся до неї з листом з проханням допомогти фінансами для повернення в Україну 8 дітей, що були незаконно депортовані в Російську Федерацію. При цьому гроші попрохав готівкою. Пані Ламберт, яка не знала, що всі витрати на повернення дітей оплатив уряд Катару (Катар виступив посередником), передала Якименку кілька автомобілів і 18 тисяч євро, отримавши розписку з печаткою профспілкової організації співробітників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Після чого автомобілі були оформлені персонально на Якименка, а 18 тисяч євро Лубінець поклав собі в кишеню.
Так ось, після виходу моєї статті Лубінець звернувся до бригадного генерала Потія вжити заходи для бокування доменних адрес як мого блогу, так і тих сайтів, які передрукували мою статтю «Уповноважений з корупції». Прохання мотивувалось тим, що до Лубінця звернувся громадянин Якименко зі скаргою на те, що я поширив його персональні дані – зокрема опублікував свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, які Секретаріату Уповноваженого передали міжнародні партнери і які були оформлені у власність громадянина Якименка.
Бригадний генерал Потій, який, треба розуміти, ніколи в житті нічим, окрім шахрайства та розкрадання бюджетних коштів не займався (нагадую, що попередньому голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю, у якого Потій працював заступником, НАБУ та САП повідомили про підозру в розкрадання 62 млн. грн), замість того, щоби переслати лист Лубінця в НАЗК з метою притягнути пана, прости господи, омбудсмена до відповідальності за дії в умовах реального конфлікту інтересів, зобов’язав підлеглий йому Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій Держспецзв’язку видати розпорядження про блокування для українських читачів мого персонального блогу «Хроніки Українських Йолопів», а також низки місцевих сайтів зі Львова, Полтави та Ужгорода, які передрукували мою статтю «Уповноважений з корупції».
При цьому Потій, внаслідок своєї розумової обмеженості, навіть не усвідомлює, що, по-перше, українські провайдери масово ігнорують незаконне розпорядження про блокування, по-друге, українські читачі давно звикли читати новини через VPN, а, по-третє, усі його потуги є марною працею, оскільки він не може заблокувати доступ до мого блогу за межами Неньки. Більш того, на прохання іноземних журналістів і правозахисників я розмістив на сайті «Хроніки Українських Йолопів»
англомовний переклад статті про Лубінця.Але придурків треба лікувати. Тому я запрошую читацьку громадськість уважно слідкувати за тим, як старший сержант Бойко буде натягувати на кукан бригадного генерала Потія.
Запевняю, що розгляд у суді розпорядження про блокування мого блогу та походи на допити в НАБУ будуть здаватись Потію невинними забавками в порівнянні з перспективою опинитись під міжнародними санкціями через причетність до кричущої корупції, запровадження цензури та порушення міжнародних зобов’язань України в галузі прав людини.
На фото – документи, які мені надіслав Держспецзв'язок на мій запит щодо причин блокування доменних імен мого блогу та низки сайті, що передрукували мою статтю. Виявляється, це зроблено на прохання Лубінця, до якого зі скаргою звернулася його довірена особа Якименко, що збирає для Лубінця гроші та автомобілі з міжнародних правозахисників