Полтава — лідер за доходами, а за якістю життя — на дні.
З точки зору Бюджетного кодексу України, фінансова спроможність громади вимірюється через індекс податкоспроможності (ІПС). Цей індекс порівнює надходження головного податку — ПДФО (податку на доходи фізичних осіб) — на одного мешканця в громаді із середнім показником по країні.
Полтава посідає одне з провідних місць серед фінансово спроможних обласних центрів України (за винятком Києва). У рейтингу за бюджетом на 2025 рік місто поступається лише Дніпру, Львову та незначно — Вінниці. Така ситуація викликає певний дисонанс із результатами регулярних муніципальних опитувань, які проводить соціологічна група «Рейтинг». У них Полтава рік за роком стабільно займає останні місця майже за всіма показниками.
«Для жителів Полтави це може здатися дивним, але наше місто є одним із найбільш фінансово спроможних обласних центрів в Україні без врахування столиці. У цьому рейтингу Полтаву випереджають лише Дніпро, Львів і лише трохи — Вінниця».
Громада вважається спроможною, якщо ІПС становить не менше 0,9. Якщо індекс нижчий, вона отримує базову дотацію з держбюджету для покриття дефіциту. При ІПС від 0,9 до 1,1 громада забезпечує себе самостійно. Якщо ІПС перевищує 1,1, громада сплачує реверсну дотацію — частину своїх надлишкових доходів передає державі.
До повномасштабної війни Полтава також утримувалася у лідерах подібних рейтингів, хоча тоді її випереджали такі потужні промислові центри, як Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь і Харків. Варто згадати, що у 2021 році Вінниця сплачувала меншу реверсну дотацію, ніж Полтава.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року уряд тимчасово зупинив вилучення реверсної дотації до держбюджету, проте у 2025 році цю практику відновлено (крім прифронтових громад). Це дало можливість Полтаві кілька років залишати у місцевому бюджеті сотні мільйонів гривень.
Проте фінансова спроможність міста суперечить результатам муніципальних соціологічних досліджень, у яких Полтава посідає останні місця за більшістю показників якості життя.
Базова дотація — це фінансова допомога громадам із власними доходами нижче середнього по країні. Розмір такої підтримки розраховується так, щоб довести доходи громади до рівня не менше 90% від середнього. Реверсна дотація, навпаки, зобов’язує «надспроможні» громади з високими доходами віддавати державі 50% суми перевищення над середнім показником.
Система дотацій спрямована на вирівнювання фінансових можливостей різних громад, забезпечуючи доступ до основних публічних послуг незалежно від місця проживання.
Серед формально сільських або селищних громад є такі, що мають значно вищі показники податкоспроможності, ніж навіть великі міста. Це обумовлено наявністю на їхній території потужних підприємств і логістичних комплексів, які сплачують значні суми податків. Особливу роль відіграє стратегічне розташування біля мегаполісів, концентрація великого бізнесу та високий рівень ПДФО на одного мешканця.
Наприклад, при однакових або навіть менших загальних обсягах податків показник ПДФО на душу населення у таких приміських громадах може бути у кілька разів вищим, ніж у мільйоннику. Саме це і формує їхню «надспроможність» та обов’язок сплачувати реверсну дотацію.
Для Полтави податок на доходи фізичних осіб — головне джерело наповнення бюджету. На 2025 рік планові надходження становлять 3 мільярди гривень. З цієї суми 64% залишаються у громаді, а 36% надходять до державного та обласного бюджетів.
4% ПДФО, що залишаються у громаді, мають спеціальне призначення — оплата енергоносіїв, водопостачання й підтримка підприємств комунальної інфраструктури. Саме ці кошти стали причиною конфлікту між «Полтававодоканалом» і міською владою: підприємству життєво необхідні ці кошти для компенсації тарифної різниці, але влада міста не квапиться передавати їх, вважаючи, що «Полтававодоканал» підпорядкований обласній владі. Для Полтави це близько 190 мільйонів гривень.
У першому кварталі 2025 року до бюджету міської громади надійшло 758 мільйонів гривень ПДФО.
Найбільшими платниками ПДФО у Полтаві є:
ТОВ «Вигідна покупка» (мережа «Аврора Мультимаркет») — 42,9 млн грн
Філія «УГВ-сервіс» АТ «Укргазвидобування» — 22,5 млн грн
Філія БУ «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування» — 19,6 млн грн
ТОВ «Нова Пошта» — 18,6 млн грн
АТ «Полтаваобленерго» — 11,4 млн грн
Загалом ці п’ять компаній сплатили 115 мільйонів гривень, що складає близько 15% усіх надходжень ПДФО до міського бюджету.
Чому ж тоді при високій платоспроможності наше місто виглядає як занедбана помийка?
Чому зменшується допомога військовим? Програма «Полтавський спротив», через яку надається допомога військовим, у 2022 році була профінансована на 126,5 млн грн, у 2023 — на 362,6 млн грн, а у 2024 (за 10 місяців) — на 115,7 млн грн. Чому у нас немає доріг та тротуарів? Чому у Полтаві дуже мало безпечних дитячих майданчиків? Чому містяни живуть під постійною загрозою відключення води, газу, світла, опалення? Чому у місті немає великих автобусів, а маршрутники заявляють про вимагання хабарів за кращі маршрути? Чому Полтава перетворилася на місто МАФів? Чому у місті постійно гинуть та травмуються люди через падіння дерев? Чому сміттєві майданчики виглядають як кадри фільмів жахів про апокаліпсис? Чому роками не вирішується питання про паркування? Чому немає спортивних майданчиків? Чому вуличне освітлення є лише на центральних вулицях? Чому всі проблеми з фінансуванням закладів освіти, культури та охорони здоров’я вирішуються закриттям цих закладів?
Відсутність чіткої та комплексної стратегії модернізації міста, неефективність управлінських процесів, затяжна бюрократія і, іноді, корупційні схеми перешкоджають впровадженню інноваційних рішень. Без ефективного керівництва важко координувати оновлення інфраструктури, залучення інвестицій та реалізацію довгострокових проєктів, що є критично важливими для сучасного розвитку міста.
Невипадково цього року Полтавська міськрада проявила найгірші показники в прозорості бюджетних витрат, закупівель, а також у питаннях комунального майна та землі. Аналітики зазначають, що відсутні ефективні інструменти для надання послуг громадянам, зокрема у сфері реєстрації в комунальних навчальних закладах.
«Полтавська міська рада не виконує вимоги щодо публікації проєктів порядку денного засідань і не забезпечує доступність чинних регуляторних актів».
Дослідження виявило, що Полтавська міська рада не проводить відкриті бюджетні слухання і не має органу внутрішнього контролю. Також не затверджена єдина методика моніторингу цін на матеріали для будівництва. Це, у свою чергу, призводить до зниження рівня конкуренції в закупівлях.
Крім того, виконання вимог щодо комунального майна та земельних відносин також залишається на низькому рівні. Полтавська міськрада не надає інформації про об’єкти комунальної власності та не проводить електронні аукціони для продажу прав на тимчасові споруди для підприємницької діяльності.
На фоні всіх цих проблем важливо, щоб місцева влада вжила необхідних заходів для покращення прозорості в комунікації з громадськістю та виконання законодавчих вимог або просто визнала свою повну неспроможність як орган місцевого самоврядування.