По той бік Атлантичного океану до влади прийшли безпринципні рекетири й брехуни. Вони прикриваються консерватизмом заради власної вигоди.
Судячи з того, як нова американська адміністрація ставиться до України, можна подумати, що це українці з'їли собак і котів у найкращих жителів Спрінґфілда. Але нарешті США мають президента, який захистить простих американців.
Дональд Трамп відверто став на бік покидька, який погрожував перетворити його співвітчизників на ядерний попіл, — ось вона справжня людина з народу, сміливе лідерство. Хто-небудь, негайно виріжте його обличчя на горі Рашмор!
Насправді ні. Трамп отримав Америку, яка була на шляху до того, щоби стати знову великою, але відкинув її кудись дуже далеко назад, лише вчитайтеся в його наступну заяву: «З московією легше мати справу, що дивно, тому що у них на руках всі карти, бо вони зараз розносять їх на друзки».
«Їх» — тобто людей, яких РФ розносить на друзки, — це людей, яких автор цього тексту знає і любить. Багато із них колись дивилися на Америку, вірили у неї, довіряли їй.
А тепер 47-й президент США відверто захоплюється тим, як «круто» Москва поводиться з ними, — це огидно. Проте не будемо покладатися тут на емоції, обурення чи істерику — лише на холодні, тверді факти.
Давайте подивимося, хто насправді виграє у цю гру «скажи дякую», яку почав Джей Ді Венс. Якщо є одна країна, якій Америка повинна надіслати листівку з подякою, — то це Україна.
Тому що в той час, як українці спливали кров'ю і вмирали, чимало людей у США отримували з цього профіт. Не забуваймо, що Україна також допомогла Трампу повернутися в Білий дім, отож насправді всі щось отримали.
Що ж, давайте відмотаємо на грудень 2021 року, коли путін висунув ультиматум не Києву, а Вашинґтону. Він сказав США відступити, згорнути НАТО і, по суті, дозволити йому робити все, що він хоче, у Східній і Центральній Європі.
США не підкорилися, і Москва пообіцяла «військово-технічні заходи», — що у перекладі з кремлівської мови означає війну. Але, звичайно, путін не напав на Америку, він вдерся в Україну.
Треба розуміти, що РФ неодноразово заявляла, що вона дійсно воює з США і НАТО. Російське державне телебачення із піною у рота кричало про те, що вдарить по Вашинґтону, втопить Лондон і перетворить Америку на «ядерний попіл», але чомусь не загинув жоден американський солдат.
Жодне американське місто не було розбомблене. Україна прийняла на себе удар від імені США й усього західного світу, проте українці не лише вистояли, але й систематично знищували російську армію!
Якщо подивитися на це так, то США фактично виграли бій за титул чемпіона у важкій вазі, не виходячи на ринг. Усі удари, синці, переломи та струси мозку взяв на себе хтось інший — Америка лише тримала рушник і переводила в готівку призові гроші.
Поки українські солдати перетворювали російські танки на брухт, хто на цьому робив профіт у США? Ох, з чого б почати... Ну, дивіться й обирайте самі:
Але, що найголовніше те, чого не можуть виробляти фабрики та балакучі голови в медіа: чиста, непідробна вдячність українців Америці. Не стільки до уряду чи політиків-конкурентів, скільки до американського народу.
Те, що відбувається на фронті, неможливо підробити, бо ж українські солдати, медики, цивільні — всі, хто знали про американську підтримку. Я бачив це на власні очі: будь-якого власника американського паспорта — чи то бойового медика, чи то журналіста, чи то просто випадкового проїжджого — в Україні вітали як найкращого друга.
Жодного косого погляду, жодної образи, жодного «янкі, йди додому», — лише щира, сердечна вдячність. У світі, де десятиліттями домінував наратив «Америка — поганий хлопець», Україна перевернула цей сценарій.
Цього разу США не є імперією-загарбником, а є хорошим хлопцем. Українці — ті, хто насправді гине в цій війні — створили кращий маркетинг для американської зброї, ніж Пентаґон коли-небудь зміг би зробити.
І не в якийсь бездушний, фокус-груповий спосіб «захисту демократії», ні. Вони зробили це із гумором, твердістю і тим бойовим сарказмом, який виникає, коли знаєш, що виживання твоєї країни висить на волосині.
Візьмемо, наприклад, «Святий Джавелін» — США надіслали кілька пускових установок «Javelin», і що зробили українці? Перетворили їх на ікону: Мадонна із протитанковою зброєю, як слов'янська Жанна д'Арк, що готова охрестити російських загарбників священним вогнем.
Американські оборонні підрядники витрачають мільйони на брендинг, але саме українці, які сидять в окопах, перетворили протитанкову зброю на ікону, тепер відому по всьому світові. Ця війна була просто піар-мрією Америки.
Виграти війну, не проливши жодної краплі американської крові? Вашинґтон мав би кричати про це з дахів будинків, адже війна в Україні зробила для американської могутності, впливу та глобальної репутації більше, ніж будь-що інше за минулі десятиліття.
Якщо коротко, Америка знову піднялася на вершину. Вона була змушена знову поводитися як справжній лідер і тепер, коли США фактично перемагали — не лише у військовому, а й у дипломатичному, стратегічному та економічному плані, — Трамп і його фан-клуб хочуть все це перекреслити.
Можливо, настав час Вашинґтону припинити дебати про те, чи «варті» інвестиції, та почати усвідомлювати, що Україна стала найбільшою геополітичною перемогою Америки у XXI столітті. (Якщо не єдиною).
Ті самі люди, які кричать про те, щоби «зробити Америку знову великою», хочуть відкотити назад найбільшу стратегічну перемогу, яку США здобули за останні десятиліття. Америці за допомогою України вдалося випотрошити російську армію, зміцнити НАТО, підірвати економіку путіна і знову заявити про себе як про беззаперечного лідера вільного світу — і все це без жодного пострілу.
Саме про таку перемогу могли лише мріяти попередні президенти. Але, як ми знаємо, Трамп хоче висмикнути вилку з розетки, покинути Україну і дозволити путіну склеїти розбиті шматки радянської імперії назад.
Навіщо, щоби потролити лібералів, щоби просто струснути ситуацію? — Це руйнування того, що добре працювало, не є стратегією, це якась диверсія і вона не зробить Америку великою, але зробить Америку неактуальною та слабкою.