Created with Sketch.

Чур – захисник Роду, домашнього вогнища та землі предків

14 січня, 10:01

Ось і приходить наступне свято нашого календаря – свято Домовика!

Його завжди святкували наші пращури 14 січня. Дзеркальне відображення цього свята відзначають 14 липня – свято Семагрла!

Чур – один із найпопулярніших давньоукраїнських Богів.

Бог домашнього вогнища, охоронець земельних кордонів, Бог миру, злагоди та домашнього затишку. Він вважався захисником людини та обійстя від усього злого, оберігав вогонь Роду і пам’ять про предків.

До нього зверталися як до охоронця права власності: «Чур, моє!». У давнину його кумир часто встановлювали на подвір'ї для охорони кордонів домівки та своєї землі.

Тепла затишна хата, піч – місце проживання Чура. Адже він береже на землі вогонь, який дав людям прабог Сварог. З давніх часів зберігся найсильніший захист: «Чур тобі, Пек!» і жест дуля – це найсильніший оберіг від усякого зла. Наші пращури використовували ці слова у разі небезпеки, бо вірили, що Чур може захистити від уособлення зла і чвар – Пека.

У чарівному світі Чур уособлює архетип охоронця та захисника!

Чур – захисник сімейного вогнища, Роду та землі, і в кожному Роду його називали по-своєму.

Чур – один із давніх Богів-хранителів в українській духовній традиції, пов'язаний із захистом Роду, оберіганням домашнього вогнища та землі предків. Ім'я Чура часто вживали як звернення або заклик до захисту, особливо у критичні моменти, коли була потрібна допомога надприродних сил для збереження життєвого порядку. Заклик до Бога «Чур тобі, Пек!» означав відлякування злих людей, сутностей, духів або неприємностей – своєрідний захисний оберіг.

Чур уособлював дух предків, захисника Роду, який стояв на сторожі домашнього спокою та благополуччя. Він був покровителем меж – оберігав кордони володінь Роду та землі, втілюючи невидиму могутню силу, що стежила за порядком. У давніх віруваннях межі полів і господарств часто освячували молитвами та жертвами, щоб забезпечити захист від злих сил і поганих врожаїв.

Ім'я Чура тісно пов'язане з культом предків. Наші пращури глибоко шанували своїх попередників і вірили, що вони продовжують допомагати нащадкам навіть після смерті. Бог Чур був втіленням зв'язку між живими та мертвими, символом збереження традицій та родових цінностей. Шануючи предків і Чура, наші пращури вірили, що отримають підтримку Богів у важкі часи.

Тож вітаю всіх зі святом Домовика! Як завжди, ми святкуємо це свято 14 січня!
Читайте також
Постання українського війська під час Перших визвольних змагань
Історія
Останній Бастіон вітає українських матусь із Днем матері
Життя
Священне та світське: два досвіди буття
Історія
Можна любити Україну, а можна просто її хотіть, улавлюєте різницю?
Опінії
Не розумію, чому на Катрусю накинулись? Переслідування за Українство?
Опінії
Різдво Сонця: магія зимового сонцестояння та прадавні традиції українців
Історія