З дня проголошення Незалежності України Росія не полишала спроб відібрати Крим.
Рівно сім років тому — 18 березня 2014 року в Москві підписано угоду про приєднання Криму та Севастополя до Росії, яку скріпив підписом Путін, зрадники України — спікер розпущеної Верховної ради Криму Володимир Константинов, прем'єр Сергій Аксьонов та самопроголошений мер Севастополя Олексій Чалий.
Карту від'єднання України від Криму Росія почала розігрувати після початку акцій протесту в Києві у грудні 2013-лютому 2014.
Так, 23 лютого в Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого, а 27 лютого парламент та уряд Криму захопили невідомі озброєні люди, які вивісили над ними прапор РФ.
Анексія була далеко не мирною
Вважається, що активних прихильників України і Росії в Криму було приблизно порівну.
Це все, однак, не завадило депутатам Верховної ради Криму ухвалити рішення про призначення референдуму щодо статусу Криму.
1 березня самопроголошений голова Ради міністрів АР Крим Сергій Аксьонов звернувся до Путіна з проханням посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму. У відповідь того ж дня обидві палати Державної думи надали кремлівському "залізному щуру" згоду на введення російських військ в Україну.
Після цього по всій території півострова відбулись масштабні силові акції, спрямовані на блокування українських військових баз, захоплення адміністративних приміщень, контроль транспортних магістралей та інших стратегічно важливих об'єктів, підготовка до проведення яких розпочалась ще 20 лютого.
Так звані "зелені чоловічки"
11 березня 2014 року Верховна Рада автономної республіки Крим і Севастопольська міська рада прийняли декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в порушення законів України призначили на 16 березня відповідний референдум.
Попри призупинення рішення кримського парламенту Верховною Радою України, рішення Конституційного Суду України та позицію Ради безпеки ООН, референдум був проведений. Він відбувся з численними порушеннями та фальсифікаціями, за присутності великої кількості озброєних російських військових і засвідчив, що нібито 96,77% його учасників підтримали «возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації».
А вже 20 березня під час штурму української військової частини у Сімферополі загинув прапорщик Сергій Кокурін, а ще один офіцер був поранений. Всього під час захоплення Криму загинуло двоє військових, двоє цивільних, дві людини було поранено, а Україна втратила 85% свого військово-морського флоту та численні військові об'єкти.
Про опір українських моряків знято фільм "Черкаси"
Згодом російські регулярні війська та керовані РФ бойовики окупували окремі райони Донецької та Луганської областей.
Нагадаємо, що перші спроби відібрати Крим Росія здійснила ще 5 травня 1992 року, коли кримська влада прийняла «Акт про проголошення державної незалежності Республіки Крим» в межах усього Кримського півострова та призначила проведення референдуму.
13 травня того ж року цей акт був визнаний Верховною радою України таким, що суперечить Конституції України, і 21 травня його було скасовано і Верховною радою Криму.
Втім державні зрадники тоді не були притягнуті до реальної відповідальності...