Нашого ворога завжди й усюди турбували 4 проблеми: територія, культура, історія та мова. Коли московити окуповують сусідів, — асимілюють їх.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Єсть какая разніца! У 2020 році країна чула вельми цікавий меседж у новорічному спічі від президента і суть його зводилась до того, що нам треба однаково успішна країна:
Утім вийшло трошки не так — маркери важливі. Саме тому у вимогах РФ є пункт про відкат декомунізації та скасування ряду законів — особливо Кремль бентежать два: про мову та автокефалію церкви.
Коли московии захопили Маріуполь, вони одразу прибрали літеру «і» із назви міста. А ще демонтували пам'ятник гетьману Петру Сагайдачному, розташований у передмісті.
Як же можна було лишати згадку про запорозького полководця, який ходив на Москву та османів. А раптом місцевим обивателям би це врешті зайшло краще за чЛєніна, партію і комсомол?
Був ще дуже цікавий епізод 2015 року, коли за ініціативи «Азову» у Маріуполі — на місці, де стояв чЛєнін — поставили Святослава Хороброго. Тоді «Громадське телебачення» поїхало познімати реакції містян.
Тьотки з перламутровою помадою на писках — сказали, що їм це не зайшло, «нє проізвєдєніє іскуства», мужик в кєпкє сказав, що йому більше подобався чЛєнін, бо то ж «наша історія». А ще один юний хлоп сказав, що Святослав Хоробрий «нікакого атнашеніє к нашему гораду нє імєл і нікогда, і вапщє, он — нє хрістіанін».
Минули роки, Маріуполь окупували. Так от зараз до «дня пабєди» рашисти встановили в Маріуполі новий монумент — велике одоробло, де прославляється все московитське і жодної згадки про інші епохи історії міста.
Цілий барельєф рашисти присвятили ждунам і колаборантам, які мріяли про окупацію РФ ще від 2014. «Навєкі с раzzієй» та «руzzкій — наш радной язик» — стоять фігурки з плакатиками.
На тлі розбитих будинків, — які стали братськими могильниками, відкривав це вєліколєпіє цілий ґаулаяйтер із Пітєра. На світлині внизу добре показано — як зазивання РФ додому коштує життя та здоров'я.
Ждуни та колаборанти — добрий грунт для російської окупації та переписування історії під себе. Прикметно, що тьоток у помадах уже ніхто не питає про художні смаки, бо поставили у неприродні пози (це якщо вони не лежать у могильниках).