Кожні дві хвилини мінус один боєць.
21602 у жовтні.
Двадцять одна тисяча шістсот дві людини. Саме стільки втекло з армії за минулий місяць. Офіційно.
Це рекорд. Це дуже поганий рекорд.
Кожні дві хвилини з нашої армії тікає людина. Поки ви дочитаєте цей пост, на лижі стане черговий боєць. Україна стане слабшою на ще одного захисника. А ворог стане відносно наш сильнішим на одну людину.
Нагадую, що це лише офіційні дані. А насправді багато випадків самовільного залишення частини чи дезертирства не реєструються.
Це проблема номер один армії. А відтак — це проблема номер один країни.
Армія, котра відкочується, — це армія, котра ще здатна перемогти. Армія, котра розбігається, котра від місяця до місяця втрачає все більше людей через дезертирство та втечу з частин, — ось що є реальною небезпекою для існування України.
Все, що ми бачимо на картах, усі ці щоденні просування ворога — це, зокрема, тому, що нам не вистачає воїнів.
У нас вистачає дронів на фронті. У нас вистачає грошей у тилу. У нас надто мало людей воює. Ті, хто зараз на фронті, воюють із величезним напруженням сил, бо на кожного солдата, котрий не втік, звалюється подвійне, потрійне навантаження. У нас на фронті величезні діри в обороні через це.
І я вже геть не знаю, що з цим робити, у які дзвони дзвонити. Треба, щоб про це писали в усіх соцмережах, кричали в усіх ЗМІ, щоб депутати не давали проходу відповідальним чиновникам, щоб виборці не давали проходу депутатам, щоб на кожній площі кожного міста стояли мільйони людей із картонками!
Навіть Покровськ, Куп’янськ і поки що безіменні стрімкі наступи росіян на Дніпропетровщині та Запоріжжі в ці дні — це не такий сильний біль, як ці цифри. Армія відкотиться, але продовжить воювати. Але якщо армії немає — не буде нічого.
Страшне, злочинне, вбивче для всіх нас мовчання навколо цієї теми. Через це мовчання ми гинемо і танемо. Хто нас примусив мовчати про це танення армії? Хто відібрав у нас мову — і навіщо?
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»