Чули: курочка бичка родила, а порося крашанку знесло?
Бігцем нишпорячи стрічкою з коментами суперечки Юлії Мендель (зауважте, панове, у восьмиберезневе надвечір´я, все ще перебуваючи в уклінній позі перед призвідницями свята, утримуємося від свого звичного – Недоразу… і далі за посадою) з Андерсом Ослундом, спрокволу визначаємося із контекстними запитаннями.
Шведський економіст, старший науковий співробітник американського аналітичного центру "Atlantic Council" Андерс Ослунд на заяву Юлії Мендель в статті для згаданого центру, буцімто президент України Володимир Зеленський готовий кинути виклик будь-якому олігархові, зауважив:
«Дійсно? Він може назвати Коломойського? Кинути виклик олігархам – це взагалі нічого не означає. Головна проблема – це Коломойський. Може Володимир Зеленський так сказати? Або він все ще міцно із ним пов’язаний?».
Відповідь ось де: санкції проти Ігоря Валерійовича були оголошені США 5 березня, у п´ятницю. Беремо до уваги впевненість все ще 22,5 відсотка зелених вірян у тому, що робочий графік команди блазнів має формат 24/7.
Підводимо голову на календар, помічаємо, що цифра 8 практично вже 9, питаємося – хтось чув чи бачив хоч би якусь реакцію, чи натяк на неї з боку ОП? Упродовж чотирьох календарних днів?
Реакцію не на своєчасність сплати Оленою Зеленською комірного за квартиру площею 129,8 квадратних метра вартістю 1,31 мільйона гривень і паркувальне місце площею 16,1 квадратних метра вартістю 74 тисячі гривень в елітному комплексі «Імператор» в селищі Лівадія під Ялтою. Про те, скільки у цій зеленій сім´ї манкуртів української ментальності, дізнаємося трохи пізніше і на інших сторінках. Процесуальних.
Суспільство ж прагне почути оперативну реакцію свого т.зв. президента на убивчо конкретну дію головного міжнародного партнера України щодо спонсора перемоги Кварталу-95 над здоровим глуздом!
Ні, товариство, те, що ляльці дуже непросто прореагувати на «дружній акт обкому на Потомаці», не потребує пояснень – одведи й заступи від необхідності подібного вибору! Ситуація у Зе з паном Бенею приблизно як у Павлика Морозова – ніби й батько, але ж куркуль!
Але заздрити чи ні вискочці – справа кожного з павликів. Мова про державу, відповідальність, бла-бла-бла і взагалі не про пуцьку.
Чи повинна Мендель перепросити Ослунда за нетактовний натяк на зв´язок його критичності зі звільненням з наглядової ради «Укрзалізниці»?
Та не вибачатися вона має, а негайно подавати у відставку! Зарозуміле дівчисько, котре шкодить реноме країни із завзяттям шолудивого кошеняти, поперло на досвідченого метра у літах, званнях і регаліях!
Хоча… Хамство «слуг» ̶ воно як Лев Толстой у якості дзеркала російської революції. Даність.
Це вже клініка: «Попередні українські лідери багато говорили про деолігархізацію, але мало зробили. Зеленський прагне, щоб його дії говорили самі за себе»?
Друга частина речення Юлії Мендель не потребує коментарів, оскільки дії блазня не на своєму місці справді вражають. Як семикласника – видовище броунівського руху.
Взяти хоч би й те ж закриття помийниць Медведчука – розфанфарене беззаконня виявилося чистісіньким піаром. Ні підозри, ні посадки, натомість – масована концентрація українських скабеєвих перед однією камерою.
Ми – про першу частину речення прес-секретарки, про попередників. Вони там в ОфіЗе, мабуть, щовечора підраховують – хто упродовж робочого дня більше разів згадав ненависного натхненника усіх їхніх поразок!