«Мораль — це совок», або як Верховна Рада воює з моральністю
Дізнавшись про наміри голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука знищити у правовому полі України поняття «моральні засади суспільства», я сподівався, що це — якесь непорозуміння. Мабуть, хтось його підставив, а він погано вичитав тексти законопроєктів №14056 і №14057. Ну не може ж цілий доктор юридичних наук цілковито серйозно цього прагнути.
Аж поки щойно до мене в коментарі не прийшов Руслан Олексійович власною персоною і не заявив наступне: «Моральні засади суспільства — це совок». Кінець цитати.
Можливо, просто в минулому артист команди КВК Руслан Стефанчук не сповна обізнаний із фундаментальними міжнародними юридичними документами, які нині регулюють правові системи цивілізованих держав. А тому я поклав на себе тягар поінформувати його для початку про такі два документи, ратифіковані українським парламентом:
Європейська конвенція з прав людини — статті 6, 8, 9, 10, 11, 21.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права — статті 12, 14, 18, 19, 21, 22, 28.
Ці фундаментальні правові документи містять у перерахованих статтях, зокрема, такі слова і словосполучення: мораль, моральність, інтереси моралі, захист моралі, охорона моралі, високі моральні якості, з міркувань моралі, забезпечувати моральне виховання, моральність населення.
Натомість для голови вищого законодавчого органу України поняття «мораль» є ворожим і «совковим».
Антонімом до моралі є аморальність. Чи можемо на цій підставі припустити, що для голови Верховної Ради, відповідно, аморальність — це НЕ совок, а саме те, що нам потрібно?
І наостанок нагадаю, що посада «Голова Верховної Ради» вперше виникла саме за часів совка. А чи не скасувати її як «совкову»?
Логічно ж?
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»