Досьє Стіла: Трамп — невільний агент Кремля?

• Трамп жодного разу публічно не критикував путіна, навіть коли американські спецслужби одностайно підтвердили російське втручання (!);
• у Гельсінкі 2018 року Трамп став поруч із путіним і заявив, що вірить йому більше, ніж власним спецслужбам;
• Трамп намагався повернути росію до G7, знімав санкції, затримував військову допомогу Україні;
• Трамп 34 рази відмовився відповідати на запитання слідчих Мюллера, посилаючись на «провали в пам’яті».

Україна в центрі схеми

Досьє містить пряме твердження: команда Трампа погодилася «відсунути» питання російської інтервенції в Україну як виборчу тему в обмін на підтримку Кремля.

Чи це правда? Ми не знаємо напевно. Але ми знаємо, що сталося потім.

2019:

• Трамп заблокував $400 млн військової допомоги Україні, вимагаючи «послугу» — компромат на Байдена;
• Управління урядової підзвітності США (GAO) офіційно визнало це порушенням закону. Це призвело до першого імпічменту.

2024:

• Трамп заявляє, що закінчить війну «за 24 години», не пояснюючи як — і за чий рахунок;
• його віцепрезидент Венс відкрито виступав проти допомоги Україні.

Чому це важливо зараз

Доповідь Дарема 2023 року, яку республіканці подавали як «реабілітацію» Трампа, насправді підтвердила головне:

• ФБР мало достатні підстави для розслідування;
• так, були процедурні порушення;
• так, досьє використовували неохайно;
• але сама загроза — координація між американським політиком і ворожою державою — була реальною.

Розслідування Мюллера встановило:

«Російський уряд вважав президентство Трампа вигідним для себе і працював на цей результат.

Кампанія Трампа очікувала електоральної вигоди від інформації, викраденої та оприлюдненої завдяки російським зусиллям».

Двопартійний звіт Сенатського комітету з розвідки (майже 1000 сторінок) підтвердив: контакти між командою Трампа та російськими агентами були «безпрецедентними» і становили «серйозну контррозвідувальну загрозу».

Це не «полювання на відьом». Це констатація факту.

У мене немає експертизи перевірити всі факти, але я спираюся на офіційні документи й публічні матеріали зі США (посилання наведені вище). З цього можна зробити такі висновки:

• досьє Стіла — класичний приклад «сирої розвідки»: суміш точних сигналів, дезінформації та шуму. Його цінність — не в окремих деталях, а в загальній картині, яка виявилася тривожно точною;
• росія дійсно мала операцію впливу;
• Трамп дійсно був її бенефіціаром;
• його оточення дійсно контактувало з росіянами і дійсно брехало про це.

Мене життя навчило довіряти логіці в незрозумілих ситуаціях: «шукай, кому вигідно». І зв’язок тут очевидний.

Незалежно від верифікації кожного пункту досьє, патерн поведінки Трампа щодо росії та України є послідовним і задокументованим (!).

Будь-яка українська стратегія має враховувати ризик:

• США під керівництвом Трампа можуть ухвалювати рішення, вигідні москві, без видимої зовнішньої причини;
• чи це результат компромату, ідеології або бізнес-інтересів — для практичних цілей не має значення.

Важливо розуміти: Америка так і не отримала відповіді на ключове питання — чому Трамп поводиться з путіним так, як не поводиться з жодним іншим лідером?

Досьє Стіла запропонувало одну версію відповіді.

Вона не доведена. Але й альтернативного пояснення немає. А для країни, яка воює з росією, це зовсім не академічне питання.

P.S. Малюнок під цей текст я взяв з іншого звіту — конгресмена Еріка Сволвела. Там ще більше неприємної інформації від офіційної особи з деталізацією зв’язків оточення Трампа з кремлем.

Я дуже хотів би вірити, що все описане — не є правдою.

Але тиждень тому я вже писав про можливий перебіг подій на фронті, якби ми отримали від США все вчасно й у потрібному обсязі.

Джерело

«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»