Новий голова Нацагентства з запобігання корупції Олександр Мангул відразу ж після свого обрання оголосив, що першим же ділом розбереться з е-декларуванням для громадських активістів, що борються з корупцією. Термін подачі ними декларацій спливає вже 1 квітня. Мангул пообіцяв врахувати «антикорупційні ініціативи Європейського Союзу та думки наших європейських і міжнародних партнерів».
Обов’язкове декларування антикорупційних активістів було започатковано 23 березня 2017 року, коли Верховна Рада прийняла закон про внесення зміни до закону «Про запобігання корупції». Цими змінами від подання е-декларацій звільнялись військовослужбовці, але, завдяки правці депутата «Народного фронту» Тетяни Чорновіл, тепер це стало обов’язком для представників громадських об'єднань. Галас навколо цього, в тому числі, на Заході піднявся неабиякий, але 27 березня президент все ж підписав закон, прикрившись інтересами військових. Але після зустрічі з громадськими активістами пообіцяв створити робочу групу для напрацювання змін до закону. Як результат – пройшов рік, ніяких змін нікуди внесено не було і до цієї неділі антикорупціонери мусять вперше прозвітувати про свої статки. Хоча кілька законопроектів, що вирішують цю проблему (в тому числі президентський) в Раді зареєстровані, але депутати так і не спромоглись їх вчасно прийняти.
В середу пролунала жорстка заява єврокомісара з питань європейської політики сусідства Йоганнеса Гана. Він звинуватив українську владу в невиконанні обіцянок щодо скасування норми, яка поширює на громадських активістів зобов'язання державних службовців. Ган заявив, що такі дії влади суперечать європейським прагненням України та зобов’язанням, які Київ покладав на себе в питанні візової лібералізації. А безвіз – чи не єдина очевидна «перемога» Петра Порошенка.
Український президент на новини з-за кордону відреагував миттєво. «Петро Порошенко наполягає, що Верховна Рада і всі фракції без виключення, нарешті, повинні почути аргументацію громадянського суспільства, наших партнерів, глави держави й ухвалити відповідальне рішення про скасування електронного декларування. Законопроект про це поданий президентом ще влітку минулого року. Президент, зі свого боку, оперативно підпише закон», – запевнили в Адміністрації президента. Проблема в тому, що Порошенко «наполягає» на цьому ледь не з моменту прийняття одіозної норми, але не може переконати в цьому навіть власну фракцію. Або свідомо цього не робить.
Минулого четверга спікер Андрій Парубій неодноразово намагався внести до порядку денного та розгляд законопроектів, які стосуються подання електронних декларацій співробітниками громадських організацій. Як компроміс були підготовлені законопроекти, якими таке декларування не скасовувалось, а відтерміновувалось, але Рада відмовилась підтримати навіть такий варіант. Найбільше, що вдалося нашкребти за розгляд цього питання в залі, – 194 голоси.
Причому провалювали голосування «фронтовики» та Блок Порошенка, які в першій половині цього ж дня дружно підтримали зняття недоторканості з Надії Савченко, – саботаж президентських ініціатив (а ідею з відтермінуванням до липня оголосив голова фракції БПП Артур Герасимов) був очевидним. Розмови про відсутність дисципліни – на користь бідних: призначення генпрокурором Юрія Луценка та прийняття закону про реінтеграцію Донбасу (у традиційно безлюдну п’ятницю!) продемонстрували, як ухвалюються дійсно принципові для президента рішення. Причому не скажеш, що грізна реакція єврокомісара стала для Банкової сюрпризом – заступник голови АП Дмитро Шимків заздалегідь попереджав, що нескасування декларування до «часу Х» призведе Україну до «ганьби на міжнародній арені». Але, як бачимо, не такою вже страшною цю ганьбу на Банковій вважали.
Причин такого «бігу по граблях», на думку журналіста Юрія Бутусова, кілька: «Метою було: по-перше, створити репутаційні проблеми для насправді невеликої групи громадських діячів, які освоюють різні західні гранти за різними програмами розвитку, і по-друге, поставити бар'єр громадським діячам, які захочуть взяти участь в проекті формування Антикорупційного суду». Одним з мотивів називають також банальну помсту депутатів за те, що антикорупціонери змусили їх засвітити «скелети в шафах». Все-таки статки свої та родичів – це надто чутлива матерія для наших парламентарів. Тому багато хто з громадських активістів прогнозував, що як мінімум одного разу задекларуватись їх змусять, щоб потім скандальну правку Чорновол з помпою та заламуванням рук відмінити.
В середу Парубій після наради голів фракцій написав в «твіттері», що Рада має намір першочергово розглянути питання про скасування е-декларуванняв перший день наступного пленарного тижня – у вівторок, 3 квітня. Але який сенс в цьому поспіху, якщо громадські активісти за незміненим законом мають подати декларації до 1 квітня? І що змінить настрої в залі – погрози з Брюсселю?
Резонансну тему швидко «осідлала» лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Вона закликала скликати позачергову сесію вже цього тижня задля вирішення єдиного питання. Зрозуміло, що ніхто цього робити не збирався, а у Порошенка, в свою чергу, нагадали, що самої Тимошенко минулого четверга не було в залі, її фракція голосувала неодностайно і взагалі Юлія Володимирівна входить до числа найзатятіших парламентських прогульників.
Тимошенко є одним з авторів законопроекту № 6271, яким скасовуються скандальні правки. Він був поданий на противагу президентським законопроектам №6674 та №6675 – на Банковій пропонують скасувати декларування для фізосіб, але при цьому другим проектом суттєво розширити зобов’язання щодо подання звітності для неурядових організацій.
Співрозмовники у фракції Блоку Порошенка кажуть, що останню накачку про підтримку своїх законопроектів щодо скасування е-декларування для антикорупціонерів президент проводив давно, а згодом пустив таке «важливе» для себе питання на самоплив. «У нас Третьяков (одіозний нардеп з франкції БПП, - «Главком») ходить і відкрито каже, що не буде підтримувати, а у нього є чимала група у фракції. Але, гадаю, до вівторка нагнуть усіх», – прогнозують у президентській фракції.
Представник президента в Верховній Раді Ірина Луценко нагадала, що на кожній погоджувальній раді просила парламент відмінити е-декларування. І зазначила, що всі фракції, які були на нараді у спікера, виказали бажання консолідуватися і у вівторок вирішити це питання. Якщо голосів не скасування норми не набереться, депутати нібито погодились декриміналізувати процес неподання декларацій активістами.
Низка громадських організацій вже розповсюдили заяву, що хочуть оскаржувати дискримінаційне електронне декларування для антикорупційних активістів в Конституційному суді. Виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарія Каленюк вважає, що подавати чи не подавати декларації у визначений законом термін – рішення кожного. І хоча, на її думку, цей закон протирічить базовим міжнародним принципам, в тому ж ЦПК збираються задекларуватись. Кажуть про намір виконати закон і в українському відділенні Transparency Іnternational. Але, на думку антикорупціонерів, якщо великі організації заздалегідь підготувались до декларування, то тисячі громадських активістів в провінції до останнього чекали, що вимога е-декларування буде скасована, і саме у них є найбільші шанси зробити помилки під час заповнення декларацій.
Наразі за неподання декларацій або невірно відображені відомості загрожує штраф до 50 тис. грн, громадські роботи або тюремний термін до двох років. Навряд чи до такого дійде, але влада може використати отримані декларації в медійному сенсі – коли через свої канали буде розганяти хвилю, що деякі антикорупціонери виявилися не такі вже й чисті на руку. А закон під окрики західних партнерів тепер, дійсно, можуть скасувати чи принаймні декриміналізувати. Якщо Блок Порошенка та «Народний фронт» таки зберуться з силами і дадуть більшість голосів, а до них, як обіцяють, приєднаються «Самопоміч» та «Батьківщина», українське ноу-хау, яке призвело до «міжнародної ганьби», лишиться в минулому.
Павло Вуєць