У 2019 році державна скарбниця недоотримала понад 66 млрд грн доходів.
Сьогодні в Україні всі жваво обговорюють ситуацію з загрозою епідемії короновірусу. Так, проблема серйозна. Але, якщо відверто, ситуація з наповненням нашого держбюджету залишається не менш тривожною! А при дефіцитному держбюджеті держава не може забезпечити не тільки належні заходи охорони здоров'я в кризових ситуаціях, а й виконання гарантованих законом соціальних гарантій для громадян.
Отже, під загрозою й надання медичних послуг у держаних закладах, й виплати пенсій, зарплат бюджетникам, субсидій з оплати комунальних платежів тощо.
Останній звіт уряду у Верховній Раді, попри показний оптимізм прем'єра Олексія Гончарука, підтверджує цю небезпеку.
Я не втомлююся нагадувати, що у 2019 році державна скарбниця недоотримала понад 66 млрд грн доходів, рівень надходжень склав 96,9% від плану.
У січні 2020 року доходи загального фонду були меншими на 13,8 млрд грн від планових показників і становили 42,6 млрд грн. При цьому недобір по податкам склав 5,9 млрд грн. Прогнози свідчать про те, що у лютому ситуація не зміниться на краще.
Мене часто запитують: чому так відбувається? Я завжди кажу: кризу створюють недолуга система збору податків, їхня обтяжливість для бізнесу, мінливе законодавство й корупція.
Як наслідок – 50-60% вітчизняної економіки працює в тіні. Нещодавно в інтерв’ю одному з українських видань посол Німеччини Анка Фельдгузен сказала, що німецьким інвесторам в Україні не потрібні ні няні, ні бодігарди – їм потрібні незалежні суди. І я з нею погоджуюся.
Про шляхи вирішення ситуації ми з колегами теж неодноразово говорили. Наше бачення незмінне: необхідно проводити системну податкову реформу, а не обмежуватися неефективними точковими заходами.
Починати треба зі створення єдиного податкового органу, якому були б підпорядковані Податкова і Митна служби, Служба фінансового моніторингу, Служба фінансового аудиту та Служба фінансових розслідувань.
Ті, хто слідкує за моїми виступами, знає, про що йдеться – про Державну службу доходів. Над відповідним законопроектом ми вже працюємо разом з депутатами. Про структуру й роль нового органу я докладно розповідав у ЗМІ. Безумовно, далі необхідно реформувати самі податки, знизити ПДВ, запровадити податок на виведений капітал та провести податкову амністію.
Додає оптимізму, що тема реформування фіскальної системи знаходить відгук в експертному середовищі.
Так, нещодавно запрацювала Рада інституційних реформ, яку очолив мій однодумець і фахівець у податковій сфері Олександр Кучеренко. Принципи, покладені в основу нової податкової політики, яку пропонує ця громадська організація, повністю збігаються з моїм баченням реформ.
Зазначу, що ця Рада об'єднає провідних економістів, фінансистів, юристів, представників бізнесу, які разом зможуть генерувати ідеї економічних перетворень в Україні і звертатися з відповідними ініціативами до владних структур. Знаю, що у Верховній Раді також зацікавлені мати експертно-наукову базу для створення законопроектів. Тож, я, як автор комплексної програми реформування податкової системи України "Від нестабільності до гармонії", безумовно, буду співпрацювати з цією громадською платформою.