Головного фігуранта операції «Карфаген», посадовця Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву, затримали у Львові.
За даними джерел, він, найімовірніше, рухався в напрямку кордону та міг намагатися залишити Україну.
Про це журналіст Михайло Ткач розповів в інтерв’ю Тетяні Даниленко, посилаючись на джерела видання у політичних колах.
За словами Ткача, рух Кропиви в бік кордону може свідчити про те, що фігуранти заздалегідь дізналися про наближення публічної фази операції «Карфаген» і могли готуватися до проведення слідчих дій.
Журналіст також розповів про обшуки в Офісі генерального прокурора. За його словами, на початку слідчих дій детективів НАБУ не пропускали через центральний вхід до ОГП. Через це правоохоронцям довелося скористатися драбиною та потрапити на територію через паркан.
Ткач вважає, що така ситуація суперечить заявам Офісу генерального прокурора про сприяння слідству.
Після початку публічної фази операції генпрокурор Руслан Кравченко рухався в напрямку урядового кварталу та перебував в Офісі президента. Згодом ZN.UA з’ясувало, що Кравченко перебував у лікарні «Добробут».
Вранці після початку обшуків Володимир Зеленський був готовий ініціювати відставку Кравченка. Однак, за даними джерел, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія виступив категорично проти. Після цього президента нібито переконали дочекатися подальших доказів НАБУ і САП та судових рішень.
Окремо джерела видання розповіли про можливу неформальну домовленість між Кравченком та Арахамією. За їхньою версією, генпрокурор нібито мав не погоджувати повідомлення про підозру та інші процесуальні дії, які залежали від нього, щодо Арахамії та інших впливових депутатів.
Натомість політики, за цією версією, мали гарантувати, що Верховна Рада не набере необхідної кількості голосів для звільнення Кравченка. Водночас ні генпрокурор, ні голова фракції «Слуга народу» публічно не підтверджували цих тверджень.
Офіс генерального прокурора також заявив, що під час обшуків детективи отримали доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень. Зокрема, йдеться про справи щодо осіб, пов’язаних із керівництвом САП, а також працівників НАБУ і САП.
Ткач припустив, що серед вилучених документів могли бути матеріали щодо стеження за представниками антикорупційних органів або підготовки нової атаки на НАБУ і САП.
Водночас журналіст наголосив, що підтверджень цієї версії наразі немає.