Держкіно в часи Зеленського має специфічні смаки.
В Києві пройшов Сімнадцятий конкурсний відбір Держкіно.
За результатами конкурсу випливає, що українському глядачу нібито необхідна драма із життя педерастів, які глумляться над християнськими символами і перетворюють їх в сатанинське збочення.
Усе це у фільмі «Мій юний принц». Саме ця стрічка отримала 20 млн грн державних коштів на реалізацію.
Натомість національні козацькі чи патріотичні фільми урізали, назвавши їх неактуальними чи такими які не мають попиту.
Найвищий бал – 14,6 (в категорії «Ігрові повнометражні фільми художньої та культурної значущості») отримав фільм Хачіка Васіляна і Олексія Гладушевського «Мій юний принц».
Далі, щоб не бути голослівними, процитуємо із конкурсної заявки стислий зміст цього кінопроєкту, щоб читач зміг самостійно оцінити його «суспільну значущість»: «Поль – 17-річний підліток з хворою психікою, що живе в шикарному маєтку, веде розгульний спосіб життя і проявляє нездорову прихильність до власної матері Софії, яка живе разом з ним.
Незабаром в життя Поля і Софії вдирається молодий хлопець Антуан і його батько Марк.У Поля зав’язуються стосунки з Антуаном, а у Софії в цей час з Марком.
Але як би вдало все не складалося, поява Антуана і Марка веде всіх до трагедії».
Так звані «експерти держкіно», які на конкурсі цинічно виступали проти висвітлення українсько-російської війни, висміювали козацькі традиції, вважали їх банальними, неактуальними та нецікавими широкому загалу, кинулись на всі заставки розхвалювати цей проєкт:
«Гарна та цікава історія.
Автори пропонують нам цікавий жанр, якого в Україні ще не було серед створених стрічок», «Якісно підготовлений проєкт, готовий до реалізації.
Цікавий авторський підхід до родинних стосунків і контактів із зовнішнім світом», «Драматична історія хлопця, який заплутався у тенетах своїх сексуальних фантазій, наркотиків та легких грошей з продажу витворів мистецтва, що залишилися йому у спадок.
Впродовж всієї оповіді ми спостерігаємо, як занепад його особистості приводить до страшних вчинків – подвійного вбивства, яке при цьому виявляється не першим у його житті.
В українському кіно мало говорять про ЛГБТ тематику, тому це, безперечно, важливо».
Із захоплених відгуків експертної ради випливає, що саме драма з життя розпусних збоченців – це те, що нині конче потрібно українському глядачу.
Не скупились на захоплені відгуки експерти, вихваляючи тизер фільму, який представили претенденти: «Цікава історія, гарний тизер.
Прекрасний арт-мейнстрим проєкт з потенційною фестивальною історією, проєкт відповідає світовим трендам».
При цьому експертів не збентежило те, що в розхваленому ними тизері майбутні творці фільму дико поглумилися над головною християнською молитвою «Отче наш», яку дав людям Ісус Христос, цинічно спотворивши її та перетворивши просто-таки в сатаністичне збоченство.
Цікаво, що хотіли досягнути творці цього тизеру: дискредитувати християнство України в очах світової громадськості чи спровокувати релігійну ворожнечу?
Але і в експертів, і в керівництва Держкіно цей обурливий тизер, який ображає почуття мільйонів віруючих, викликав лише захоплення і вони постановили виділити на фільм 20 млн. гривень наших з вами податків (5 млн. грн. нібито студія залучає сама).
Тарас Каляндрук, доктор філософії, дослідник слов’янської лицарської культури, лауреат державної премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності, говорить, що в цьому фінансуванні уже наперед закладена так звана «схема», адже фільм «Мій юний принц» з чотирма героями в одному приміщені можна без проблем відзняти за 5 млн. грн.
А заміну патріотичних кінострічок пропагандою антихристиянських збочень саме до 30-річчя Незалежності України доктор називає свідомо спланованим злочином проти українського народу і держави.
Ось що він написав у своєму блозі:
«Кого воліє бачити на кіноекранах український глядач: героїв чи збоченців?
Не поспішайте відповідати на це запитання. Перед цим варто ознайомитися з просто-таки обурливими результатами Сімнадцятого конкурсного відбору Держкіно, який нещодавно відбувся в стольному Києві.
Ганебно, що до 30-річчя нашої Незалежності не пропустили до фінансування жодного кінофільму, який би розкривав історичне минуле України, гідно прославляв подвиги наших предків.
При чому, на конкурсі цинічно зрізалися фільми не лише для дорослих, але, що набагато гірше, для юних глядачів.
Якщо ви проти того аби 20 мільйонів гривень наших з вами податків витратили на таке «кіно про збочення» то закликаємо активно поширювати інформацію про це та писати в соцмережах, що ви проти фінансування за держкошти такого аморального фільму, як «Мій юний принц».