Нова теорія відкидає думку, що у центрі чорної діри простір-час викривляється до нескінченної точки, і вся матерія знищується.
Фізики стверджують, що матерія, мабуть, могла б вціліти, потрапивши до чорної діри. Експерти пропонують проаналізувати унікальну природу цих об'єктів, якби це була геометрична вада в структурі простору-часу. Його інтерпретація вирішує проблему нескінченності у центрі чорної діри.
Чорні діри є порталами в інші місця у Всесвіті, йдеться у новому дослідженні, але, пройшовши через них на інший бік, повернутись буде неможливо.
Будь-хто, кому гіпотетично вдасться пройти через чорну дірку, у результаті розтягнеться до стану спагетті. Теоретично, досягнувши іншої сторони, людина могла б набути своєї первісної форми, але пережити це, очевидно, неможливо.
Вчені раніше вважали, що вся матерія всередині чорної діри знищується, тому пройти через неї неможливо, але нове дослідження передбачає, що чорні діри можуть діяти як тунель у науково-фантастичних оповіданнях.
Діри – це місця, де матерія була розчавлена гравітацією до такої високої густини, що в подібному контексті звичайні закони фізики руйнуються, вони марні.
Натомість модель припускає, що серце чорної дірки – це дуже маленька, електрично заряджена сферична поверхня, що не обертається. Така структура може діяти як "червоточина", прохід або тунель крізь тканину простору-часу, як це показано в багатьох науково-фантастичних оповіданнях.
У фільмі "Інтерстеллар" команда астронавтів подорожує через червоточину у пошуках нового будинку для людства.
Доктор Гонсало Ольмо з Університету Валенсії в Іспанії пояснює:
“Наша теорія природно вирішує кілька проблем в інтерпретації електрично заряджених чорних дірок. По-перше, ми вирішуємо проблему сингулярності, оскільки в центрі чорної діри є портал – червоточина, через яку простір та час можуть продовжуватися”.
Червоточина, передбачена рівняннями вчених, розмірами меншими від атомного ядра, але збільшується в міру накопичення електричного заряду.
Гіпотетичний мандрівник, який потрапив у чорну дірку, міг би розтягнутися досить тонко, щоб пройти через червоточину, як шматочок вати через вушко голки. Нова модель також ігнорує ідею про те, що для існування червоточини має існувати “екзотична” енергія чи матерія. Адже згідно з теорією гравітації Альберта Ейнштейна, червоточина може з'явитися тільки в присутності матерії, властивості якої вкрай незвичайні (негативна енергія, тиск або щільність).