За повідомленнями ЗМІ в Росії, в Алтайському краї, 24 березня 2015 жовтневий «суд» ФСБ заборонив по всій Росії читати 9 віршів отруєного чекістами 15 січня 2008 новгородського поета Іллі Маслова.
9 віршів Маслова були передруковані в мережі в грудні 2014 року. Серед них вірш «Свєтослав Непереможений», в якому, за словами вчених чекістів, виправдовується партизанська боротьба. А відтепер заборонені для читання вірші «Гнів велетнів», «Набіг», «Поклик Півночі» - революційні.
Про отруєння поета Маслова ЗМІ повідомляли ще 18 січня 2008:
«Наша читачка Євгена Савельєва виправила 17 січня діагноз смерті поета націонал-соціаліста Маслова, вказавши:« Виправлено - крововилив в області підшлункової залози. Різниця, як ви бачите, не особливо значна (проти зазначеним їй раніше «крововиливом або навіть розривом селезінки)».
Відзначалось, що різниця дуже значна. Крововилив в області підшлункової залози вказує безпосередньо на гострий панкреатит. А він викликається інтоксикаціями, тобто отруєннями. Всі інші можливі причини до випадку Маслова не відносяться. Вони б проявилися раніше.
Селезінка взагалі ні про що не говорить, тому писали, що діагноз фальшивий. Новий діагноз прямо вказує, що Маслов був отруєний дуже сильною отрутою швидкої дії. Дивно, що лікарі не стали шукати причину цього крововиливу. Мабуть, вони отримали відповідний наказ від ФСБ.
Пізніше 17 січня Євгенія Савельєва повідомила: «Вчора я ходила на похорон І.Маслова. Він помер молодим, у 23 роки - і причина смерті надто вже дивна для такого віку. І.Маслов похований на міському кладовищі в Єрмоліно».
Відзначимо, що всупереч думці євреїв семітів, єврей антисеміт Маслов ні алкоголіком, а якби й був, то підшлункова залоза давала б знати про себе багатомісячними або навіть багаторічними болями та перебуванням у лікарні, перш ніж викликати смертельну кровотечу.
16 січня в Москві в пивній «Рок-н-Ролл» пройшов творчий вечір російського поета Олексія Шіропаева. Після годинного сету господаря вечора, на сцену піднявся близький друг і соратник Шіропаева, поет Ерікссон, який попросив всіх соратників ушанувати хвилиною мовчання Маслова, а потім прочитав вірш, присвячений його пам'яті».
…Он в битве ни устали знать не хотел и ни страха,
И меч его россовых ворогов мертвыми в прах повергал,
И черною стала от крови и пота рубаха,
И взяли славяне победу, и ворог бежал.
Сурово герой возвращался к родному порогу,
Он дев отстранил восхищенных с дороги своей.
Ждала его мать из похода к пределу степному –
Он к ней подошел и пал на колено пред ней.
Она испугалась: а ну как откроются раны?
И воину встать помогла, и сказала ему:
«Ведь ты победил, во степях ты побил басурмана!
Сынок, ведь стоять на коленях тебе не к лицу!»
И воин ответил: «Все битвы и всю мою славу,
И княжьи награды, и песни воинственных тризн
Тебе, моей матери, я навсегда посвящаю,
И это – мой долг, ведь ты подарила мне жизнь.»
Відділ моніторингу