Після кількох місяців аналізу компанія дійшла висновку, що це не є життєздатним варіантом.
Російський «Газпром» тихо відклав плани щодо створення нового газорозподільчого хабу в Туреччині, закривши потенційну можливість відновити свою присутність на європейських ринках, яку він втратив після вторгнення в Україну.
Про це пише Bloomberg.
Після того як газопроводи «Північний потік» до Німеччини вийшли з ладу, а транзит газу через Україну має завершитися у 2024 році, «Газпром» розглядав Туреччину — яка вже підключена до двох великих російських трубопроводів — як можливий шлях повернення до Європи, яка колись була його найбільшим експортним ринком.
Це рішення закрило для «Газпрому» можливість відновити принаймні частину поставок газу до Європи, що колись приносили приблизно 8 мільярдів доларів США доходу щомісяця. Однак деякі працівники компанії з самого початку скептично ставилися до турецького плану, кажуть джерела, які попросили не називати їхніх імен, оскільки інформація є конфіденційною.
Незважаючи на те, що путін публічно підтримував цю ідею ще в жовтні, вона завжди стикалася зі значними труднощами. Туреччина не має вільних потужностей експортних трубопроводів до Південної Європи, а Анкара відмовилася дозволити «Газпрому» спільно продавати газ, що обмежувало вплив росії на хаб, кажуть джерела. Європейський Союз також просуває пропозицію про заборону імпорту російського газу до кінця 2027 року.
Ідея створення газового хабу в Туреччині вперше прозвучала у жовтні 2022 року, лише через кілька тижнів після загадкових вибухів на «Північних потоках». На тлі стрімкого скорочення енергетичного впливу Кремля в регіоні путін озвучив план, за яким Туреччина мала би приймати обсяги газу, еквівалентні потужності зруйнованого «Північного потоку» — близько 55 мільярдів кубометрів на рік. Проєкт вимагав би дорогого будівництва додаткових трубопроводів через Чорне море, але, за словами президента, мав би бути «економічно доцільним» і безпечнішим за інші маршрути до Європи.
За словами обізнаних осіб, ідея турецького хабу не належала «Газпрому» і, можливо, виникла у політичних колах, близьких до Кремля. Керівники компанії були спершу здивовані тим, що Путін публічно просуває цю концепцію, зазначив один зі співрозмовників. Втім, експортний підрозділ газового гіганта активно взявся до роботи над планом.
Для деяких працівників державного газового монополіста, особливо тих, хто працює в Gazprom Export, ідея турецького хабу здавалася шансом на новий старт і способом залишатися зайнятими після втрати значної частини міжнародного ринку компанії. Пропозиція також мала підтримку в Туреччині, яка прагне стати регіональним газовим торговим центром із власним ціновим індексом.
Проте, попри зацікавленість Анкари і запевнення Москви в 2022 та 2023 роках, що переговори займуть лише кілька місяців, проєкт не просунувся вперед.
У процесі аналізу деталей проєкту «Газпром» дедалі більше втрачав до нього інтерес. За початковими домовленостями, Туреччина планувала самостійно продавати газ, доставлений до хабу, а роль «Газпрому» зводилася до постачальника, повідомили обізнані джерела. Російська компанія не була готова віддати Туреччині стільки контролю.
Пропускна здатність турецьких трубопроводів у бік Греції та Болгарії, країн-членів ЄС, була надто обмеженою, аби забезпечити значні додаткові поставки, зазначив один із джерел. Така обмеженість транскордонних потоків підривала перспективу створення повноцінного турецького хабу з власним ціновим індексом.
«Газпром» і пресслужба віцепрем’єра Олександра Новака, який курує енергетичний сектор росії, не відповіли на запити про коментар. Прес-секретар Кремля також не надав коментарів.
Торік, під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, путін знову підтвердив, що турецька ініціатива залишається на порядку денному і допоможе створити «збалансовані механізми ціноутворення» для російського газу. Втім, вже тоді було помітно, що амбіції скорочуються: президент раніше виключив зберігання великих обсягів російського газу в Туреччині, що є необхідною умовою для великого хабу.
Керівники «Газпрому» вже давно не обговорюють турецький хаб ні всередині компанії, ні на зустрічах з представниками державної влади, кажуть джерела.
Позиція Туреччини щодо планів створення газового хабу не змінилася, і вона залишається готовою до співпраці з росією в межах спільного підприємства для реалізації цієї ініціативи, повідомив турецький посадовець, обізнаний із перебігом справ, який говорив на умовах анонімності. Проте він визнав, що процес затягується.
Міністерство енергетики Туреччини відмовилося від коментарів. Компанія Botas, яка управляє газопроводами країни, також не прокоментувала ситуацію.
Відмова від проєкту не впливає на поточний бізнес «Газпрому» з Туреччиною, яка залишається одним із найбільших покупців російського газу. Водночас це свідчить про те, що росія, яка колись була найбільшим постачальником трубопровідного газу до Європи, наразі має обмежені можливості для відновлення свого впливу в регіоні в умовах поточної політичної ситуації.